Микола Сольський

Можливість просування української продукції з доданою вартістю на міжнародні ринки необхідно обговорити на рівні міністрів сільського господарства США, Канади, Австралії, Бразилії, Великої Британії, Аргентини та країн ЄС.

Попередньо планується, що довжина трубопроводу буде 600 км, потужність — до 2 млн т олії на рік. Трубопровід мав би пролягати з району Ягодина (Волинська область) до Гданська.

Україні вже вдалося законтрактувати необхідні для зберігання 20 млн т одноразові та мобільні зерносховища.

Три речі потрібні для відновлення інвестицій в аграрний бізнес України.

Війна точно змінить вектор розвитку агро в бік переробки. Це психологічний момент.

За прогнозами, Україна збере приблизно 65–67 млн т нового врожаю. На внутрішнє споживання потрібно близько 18 млн т. На експорт залишиться 50 млн т нового врожаю і приблизно 18 млн т минулого. Тож Україна встигне вивезти перехідні залишки зерна за умови роботи «зернового коридору».

Українські фермери на окупованих територіях втрачають мільйони тонн урожаю.

Міністерство аграрної політики та продовольства України запустило онлайн-платформу Державний аграрний реєстр (ДАР), яка тепер відкрита для реєстрації для всіх українських аграріїв.

Міністерство аграрної політики та продовольства прогнозує урожай зернових та олійних культур цьогоріч на рівні 65-67 млн т.

Фермери найближчим часом матимуть більшу пропозицію на купівлю зерна та зростання ціни на зернові завдяки вирівнюванню курсу гривні та відкриттю портів. За декілька днів ціни на ріпак зросли на 20-30%, на кукурудзу — 10-20%, пшеницю — 10%.

Зерно, яке вивозитимуть через порти, на 99% буде від фермерів, і ним займатимуться приватні структури. Роль держави в цьому процесі щодо можливості викупу і перепродажу зерна зараз визначається. Все залежить від того, в який бік піде ринок: якщо для трейдерів будуть важливішими надприбутки, ніж інші завдання, то правила будуть переглянуті.

Завдяки розблокуванню експорту через чорноморські морські порти українські фермери зможуть реалізувати свою продукцію, отримати за неї гроші та рівно через місяць сіяти пшеницю.

Продовольча криза у світі посилиться у 2023 році, якщо не вдасться розв'язати проблему блокади портів України.

Україна спільно з Угорщиною звернеться до Європейського Союзу щодо збільшення пропускної спроможності пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні.

За рік існування ринку землі в Україні його запуск фактично відбувся двічі — 1 липня 2021 р. та після початку повномасштабної війни. За цей час до обігу купівлі/продажу було залучено близько 1% від усієї площі сільгоспземель в Україні.

На налагодження логістики експорту сільгосппродукції Міністерство аграрної політики та продовольства України максимально спрямовує сили та увагу. Вирішення даної проблеми дозволить українським аграріям отримати обігові кошти та наповнити бюджет країни, а світ — вберегти від голоду.

Вторгнення росії в Україну призведе до глобального дефіциту пшениці протягом щонайменше трьох сезонів. Ціни виростуть до рекордного рівня.

Україна до жовтня матиме нестачу складських приміщень для зберігання 10-15 млн т врожаю.

Через заблоковані порти Україна сьогодні не може експортувати потрібну кількість агропродукції, адже жоден інший вид транспорту не здатен справитися з такими обсягами. Наразі, з огляду на обмежену логістику, можна розглядати як варіант зменшення тоннажу експорту, переводячи його в експорт готової продукції. Але під час війни компанії не готові інвестувати в переробку.

Відкриття ринків та дешеве фінансування сільгосптоваровиробників — найголовніше для розвитку переробки сільгосппродукції в Україні. Ці дві базові речі спровокують масовий рух підприємців у переробку.