Солодше за мед: як і скільки американські бджолярі заробляють на запиленні

07 серпня 2020, 06:45 7050

США, як і Україні, нині притаманні безкраї поля, де переважно вирощуються монокультури. Така технологія виробництва потребує запилення культур, адже приблизно третина споживаних людством рослин залежить від цього процесу. Більше половини олій із нашого раціону забезпечується такими культурами як ріпак і соняшник, які теж потребують запилення.

Експерт кооперативної консультаційної служби Північної Кароліни, власник компанії Woodleaf Honey (США) Вільям Лорд мешкає в окрузі Колумбія, неподалік Вашингтону. Він разом зі своєю родиною займається виробництвом меду, а також запиленням сільськогосподарських культур, зокрема огірків. Також працює в різних бджолярських проєктах по всьому світу — Катманду, Непал, Туркменістан, Румунія, Молдова.

«Використовую стандартні американські вулики, які дуже прості за будовою. Свій мед продаю на ярмарках, фестивалях. 1 фунт меду (465 г) коштує $10. Також продаю віск та іншу продукцію. Але в нас дуже великого значення надають запиленню. За даними Міністерства сільського господарства США, значення бджолиних сімей для громади у 100 разів перевищує їхнє значення для бджолярів. Тобто цінність запилення у 100 разів більше, ніж іншої бджолиної продукції», — розповів Вільям Лорд під час вебінару «Американський досвід запилення плодових і ягідних культур», організованого  проектом USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку».

Джерело фото: сторінка facebook Вільяма Лорда
Джерело фото: сторінка facebook Вільяма Лорда

Економічний ефект від запилення в Україні — 1:9

Вільям Лорд порахував, що у 2018 році обсяг виробництва меду в Україні був оцінений у $98,2 млн. Оціночний економічний ефект запилення для економіки України позаторік склав $862,4 млн. Отож співвідношення економічної цінності меду та запилення — 1:9.

Тобто в Україні за $1, зароблений на меді, можна заробити $9 із запилення.

Джерело фото: сторінка facebook Вільяма Лорда
Джерело фото: сторінка facebook Вільяма Лорда

«Справжня цінність бджіл — у запиленні, тож ми маємо дати фермерам зрозуміти його важливість. Для них це означає підвищення врожайності та якості культур. Тим часом бджолярі отримують більше готівки і нові джерела прибутку. Наприклад, у США запилення приносить фермерам більше доходу, ніж продаж меду. Але для того, щоб цим займатися, пасічнику потрібно мати потужні, сильні та здорові бджолині сім’ї та автомобілі для перевезення вуликів», — розповідає Вільям Лорд.

Він також зауважив, що наразі найбільшу проблему із запиленням має Китай, оскільки через високий рівень використання пестицидів там фактично знищено популяцію диких бджіл. Тому запилення там проводять штучно.

Яблуні, вишні та мигдаль

Вільям Лорд розповідає, що американські бджолярі отримують від запилення великі кошти. В 2017 році ціни, які фермери платили за вулик, різнилися залежно від культури: мінімальна — $55 за бджолосім’ю за запилення вишні та черешні, 67 $/вулик — кабачків, 78 $/вулик — кавунів, 86 $/вулик — ожини та малини. Вільям Лорд вивозить свої вулики для запилення огірків і отримує 75 $/вулик.

Бджоляр Майкл Ренделл вивозить своїх бджіл у яблуневий сад із розрахунку 2 вулики на гектар, що є загальноприйнятою практикою, хоча деякі сорти потребують до 4 вуликів/га через особливість запилення.

«Вулики в саду найкраще розставляти в добре освітлених сонцем місцях групами по 8-12 шт. Якщо вулики встановити на перевернутих контейнерах для яблук, то бджоли починатимуть збирати нектар раніше і літатимуть активніше, оскільки знаходитимуться на підвищенні, тобто вище рівня ранкового прохолодного повітря», — ділиться досвідом Майкл Ренделл.

У 2019 році спостерігалася тенденція до зростання цін: $75 платили за вулик у великих партіях і до 100 $/вулик — для невеликих замовлень (4 вулика і менше).

Джерело фото: сторінка facebook Вільяма Лорда
Джерело фото: сторінка facebook Вільяма Лорда

Вільям Лорд розповідає, що на вишню та черешню бджіл, як правило, завозять на два тижні. Садівникам рекомендується розміщувати колонії медоносних бджіл у саду зі щільністю 1-3 вулики на гектар.

Найбільші ціни в 2017 році американські бджолярі отримували за запилення насаджень мигдалю: середня вартість за вулик становила 171 $/сім’ю бджіл, що втричі перевищувало вартість запилення інших культур.

«Це пояснюється тим, що штат Каліфорнія є найбільшим світовим виробником мигдалю із часткою 77% від загального виробництва у 2019 році. Наразі запилення каліфорнійського мигдалю генерує більше третини від загального прибутку пасічників у США. Оскільки хороша ціна і можна отримати значний прибуток у лютому-березні, більше 2 млн вуликів привозять до Каліфорнії. Зараз там близько 600 тис. га плодоносних мигдалевих садів із прогнозованим урожаєм 4280 кг/га, і площа садів зростає з року в рік», — розповідає Вільям Лорд.

Власник компанії Mountain Top Honey Денніс Ерп зі штату Аризона має 1500 вуликів. Прибуток отримує від виробництва меду та запилення мигдалю. У 2018 році віддав в оренду 1500 вуликів по 200 $/вулик. Його загальний дохід становив $300 тис., але витрати на запилення склали щонайменше $100 тис.

Джеф Лі зі штату Північна Кароліна займається продажем фасованого меду різних сортів Lees Bees. Він має 1700 вуликів і 900 з них вивозить на мигдалеві сади до Каліфорнії. Відстань перевезення складає 2800 миль, і задля цього він наймає спеціалізовану компанію.

Досвід українців: запилення підвищує врожайність на 20-50%

В ТОВ «Енограй», яке має 700 га плодових і кісточкових садів у Білозерському районі Херсонської області, розповідають, що цьогоріч ефект бджоли допоміг господарству зберегти практично на 100% потенціал врожаю, що залишився після квітневих заморозків. Практично всі квітки, що встояли після заморозків, зав'язалися.

На оголошення господарства про запилення відгукнулися три херсонських бджоляра. Тож у садах ТОВ «Енограй» працюють 100 бджолосімей, вони запилюють яблуні, персики та черешні.

«До допомоги бджіл ми вдаємося вже не один рік. Запилення у квітучих садах не тільки підвищує врожайність, але й покращує розмір, форму, словом, якість плодів», — розповідає директор ТОВ «Енограй» Максим Литвиненко.

Відсоток урожайності підвищується завдяки перехресному запиленню, яке здійснюють бджоли, переносячи пилок з однієї квітучої рослини на іншу.

«Якщо пилок потрапляє з тичинки на товкач квітки однієї і тієї ж рослини, то відбувається самозапилення, а якщо на квітку потрапляє пилок іншої рослини, відбувається перехресне запилення. В результаті перехресного запилення утворюється більше зав'язі, крупніші плоди та насіння, а рослини з цього насіння виростають сильні, життєздатні», — розповідає бджоляр, член групи виробників «Херсонські бджолярі» Олександр Якущенко.

За його словами, перехресне запилення плодово-ягідних культур підвищує врожайність на 20-50%.

Як почати займатися запиленням

Вільям Лорд радить українським бджолярам розпочинати з малого: знайти знайомого фермера і пояснити йому, як працює запилення для збільшення врожаю.

«Придбайте невеликий трейлер і почніть заробляти гроші для подальшого розширення своєї справи. Варто починати зі 100 вуликів, оскільки використовувати меншу кількість вуликів для запилення буде нерентабельно. Також при ціноутворенні на послуги важливо бджолярам врахувати витрати, пов’язані з запиленням, — це кошти на перевезення вуликів, що включає транспорт, завантаження та паливо; втрата бджоломаток при перевезенні на рівні 10%; зношення вуликів при транспортуванні; витрати на підгодівлю бджіл у разі несприятливої погоди при запиленні», — говорить Вільям Лорд.

За його словами, у співпраці між бджолярем та фермером надзвичайно важлива довіра, відповідальність і дотримання обов’язків. Завдання фермера — надати доступ бджоляру до поля чи саду для запилення, повідомити про період цвітіння та коли варто привезти бджіл і забрати.

Бджолярі, в свою чергу, оскільки фермери дорого платять за бджіл, повинні слідкувати за їхнім здоров’ям, щоб запилення було якісним.


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua