Де аграрії беруть гроші на посівну?

Джерело: Мінагропрод

Андрій Флоря, СФГ «Флоря А.В.», Кіровоградська обл., 2 тис. га:

На засоби захисту і насіння кредитуємось у крупних дилерів провідних міжнародних компаній. Знаємо їхні банки-партнери, намагаємось теж підтримувати з ними зв«язки. Повернути кошти нам практично завжди вдається протягом року. Техніку беремо під довші кредити.  

Для оборотних коштів найнадійніше працювати з банками. Ми — господарство стабільне, тому у нас проблем не виникає. От і зараз кредитуємось. Система налагоджена, нас влаштовує, ризиків не бачу.

Микола Хорольський, агрофірма «Колос», Дніпропетровська обл., 2,7 тис. га:

Упродовж останніх 6-ти років працюємо з одним і тим же партнерським банком. Довіряємо йому, бо має іноземний капітал, стабільні відсотки. Слава Богу, інфарктні стрибки курсу, які пережили у 2013-2014 роках, не повторюються.

Завдяки кредитним коштам вдається суттєво зменшувати ціну на насіння, засоби захисту, які придбаємо за спеціальними програмами через дистриб«юторів. З ними за сезон розрахуємось. Зараз беремо новенький імпортний трактор під 9%. 

Юрій Качунь, ПП «Агроспецгосп», Тернопільська обл., 1250 га:

Ніколи принципово не брали і не беремо жодних кредитів. Вкладаємо тільки ті кошти, які заробили. Для цього працюємо в рамках кількох бізнес-проектів — вирощуємо ягоди, продаємо саджанці, надаємо консультаційні послуги і стали дилерами спецтехніки для ягідництва. Щоби вижити, такі невеликі господарства, як наше, мусять шукати оптимальні підходи. Якщо більшість підприємців беруть гроші з обороту на якісь власні потреби, то ми практично все знову вкладаємо у виробництво. Тому й ніколи нічого не позичаємо.

Ігор Копилов, ТОВ «Аграрні інновації», Дніпропетровська обл., 200 га:

Ми — зовсім молоде господарство, але змогли з 45 га дорости вже до 200 га, плануємо збільшитись до 500 га. Є багато місцевих пайовиків, у кого закінчуються терміни договорів, але вони незадоволені, як з їхньою землею поводяться орендарі — приміром, не дотримуються сівозміни. Ми зібрали молоду команду спеціалістів, хочемо дбайливо обробляти землю. Шукаємо різні способи фінансування, на одних не зациклюємось. Трактор МТЗ, наприклад, вдалося терміново взяти в лізинг, щоби вчасно встигнути з основними роботами. 40% проплатили в аванс, а решту 60% зручно розбили на 2 роки. Хоча, впевнені, віддамо вже нинішнього сезону.

Намагалися домовитись про фінансування з крупною компанією щодо пального, але у них вимога — не менше 2-х років діяльності, ми мали лише рік, тому не вийшло.

Зараз подали проекти у відомий банк і одночасно знайшли новітній метод отримати інвестиції — по суті, через краудфандинг. Тобто платформа (називається MO CASH) виставляє проекти і збирає під них гроші. Виходить, що фізособи напряму фінансують невеличкий бізнес. Нам здається, що це дуже цікава і зручна сучасна форма фінансування для малого бізнесу. Вона використовується в усьому світі. Класно, що тепер є і в Україні.

Джерело: Мінагропрод 

Григорій Чикриж, ФГ «Околиця» та ПСП «Агрофірма Україна-Говтва», Полтавська обл., 700 га:

Принципово ще з 1996 року ведемо органічне виробництво. І якщо спочатку воно давало здебільшого моральне задоволення, то тепер приносить і комерційну користь. Дозволяє нам використовувати, зокрема і на нинішню посівну, виключно власні кошти. Кредити я брав тільки раз у житті й зарікся, що більше не буду.

Як і планував, у грудні придбав 3 нові трактори «Білорус», для нас вони оптимальні. Насіння використовуємо вітчизняної селекції. Так надійніше для нашого клімату, і є впевненість, що без хімії. Для органічного виробництва це сувора умова, адже маю міжнародний сертифікат.

Партію у 250 т органічного соняшнику успішно продали новому заводу органічних олій «Укролія Органік»  у сусідній Диканьці. З нами чітко розрахувалися. Маю впевненість щодо подальшої співпраці з таким партнером, адже органічний соняшник небагато хто вирощує. А от із введенням ще й органічної гречки поки що доведеться зачекати, збиратиму кошти.

Ярослав Мазуренко, ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт», Волинська та Рівненська обл., 23 тис. га:

Техніку ми переважно придбаваємо в лізинг — і у державної, і у приватних компаній. Якщо раніше платежі розплановувалися на 7 років, то тепер віддаємо за 3-5 років. Особливо відчули вигоду, коли лізингові програми фіксувалися у гривнях, а в цей час відбувалися різкі валютні стрибки. Ми тоді не постраждали, почувалися впевнено і мали потрібну техніку.

Засоби захисту і насіння беремо у дилерів, використовуємо авальовані векселі.

За оборотними коштами звертаємось до кількох партнерських банків. Проблем не маємо, бо вже відомі позитивною кредитною історією. Для нас це вже цілком нормальний інструмент.  

Олексій Трегубов, ферма «Стариця», Київська обл., 85 га:

Ми з партнером починали з 20 га ягідників, поступово, за детальним планом, маленькими кроками збільшували площі. Обладнали власну трансформаторну підстанцію, подбали про свердловини — тепер маємо крапельне зрошення. Є і трактори, навісне обладнання, хоча іноді беремо механізми і в оренду у сусідів. Вдалося побудувати кілька будиночків для сезонних робітників.

Часто наші бізнес-плани суттєво змінювалися, але головне, що ми переконалися у правильності напрямку на органічне виробництво. У нас закуповують продукцію відомі торговельні мережі й посередники, які відправляють нашу ягоду за кордон.

Крім ягід, ще самі займаємось дорощуванням саджанців. Це теж дає грошову вигоду. Є у нас теплиці, там трохи і овочами займаємось.

Дуже хочемо організувати переробку, заморозку за сучасними технологіями. Самотужки це не подужаємо. Особливої довіри до інвесторів немає. Система кредитування більш зрозуміла: розглядаємо, прораховуємо. А ще зараз з«явилася деяка надія на державні програми, які анонсував уряд. Наше органічне, сертифіковане ягідництво, кажуть, у тренді. Ми ж говоримо про доробку, переробку, логістику — можливо, і потрапимо у поле зору держави і отримаємо фінансову підтримку для розвитку.

Джерело: Мінагропрод

Ірина Садова, AgroPortal.ua