AgroPortal.ua зустрівся з директором БЗПФ Романом Шпаченком, щоб поговорити про специфіку виробництва ЗЗР, систему навчання для співробітників і чому центр управління заводом знаходиться в лабораторії.
Романе, БЗПФ виглядає так, ніби підприємство побудували в Європі, а потім взяли і перенесли в Україну. Як насправді?
Роман Шпаченко: Частка правди в цьому є. Ми спочатку вибудовували виробництво згідно з тими принципами, яких дотримуються світові лідери галузі. Коли Мортен Педерсен (директор з розробки формуляцій продуктів ALFA Smart Agro — ред.) приєднався до нашої команди, ми адаптували відсутні компоненти в свою систему управління і вже до запуску виробництва в 2016 році працювали за міжнародними правилами і нормами.
Що це означає для кінцевого споживача?
Роман Шпаченко: БЗПФ не шкодує часу та коштів на перевірку якості продукції. Лабораторні аналізи проводяться на всіх стадіях виробництва. При цьому методики досліджень відповідають міжнародним стандартам CIPAC. Будь-який вид вхідної сировини навіть на склад не переміщається, поки не пройде лабораторну перевірку. Лабораторія — як митниця, яка дає добро на все, що входить на територію заводу.
І далі для кожного продукту розроблено систему контролю якості. Найскладніший алгоритм — для концентратів суспензії. Лабораторні аналізи проводяться після стадії гомогенізації, кожного етапу подрібнення (а їх у нас 2) і перед самою розфасовкою продукту. Окремо перевіряється якість готової продукції: коли препарат розфасований, з певною вибіркою ми знімаємо його з технологічної лінії і проводимо додатковий контроль. На БЗПФ діє система Multi-Control. На сьогоднішній день вона включає в себе 7 рівнів.

З чим пов'язаний настільки серйозний підхід?
Роман Шпаченко: Ми виробляємо досить складні продукти і хочемо бути впевнені в якості на 100%. Так, можна було б перевірити тільки кінцевий продукт. Але раптом з'ясується, що частинки занадто великі? Що робити тоді? У нас норма для частинок в концентратах суспензій в середньому від 2,5 до 4 мікрон. Це досить висока планка, яку тримають далеко не всі виробники ЗЗР. Тому на першому «млині» ми змололи — перевірили. На наступному «млині» домололи — ще раз переконалися, що розмір правильний. Перевірку потрібно проводити на всіх ключових точках.
Яка топ-умова для виробництва якісних ЗЗР?
Роман Шпаченко: Думаю, тут існує багато чинників і умов. І, як на мене, всі вони важливі. Але напевно, одна з найбільш важливих умов — не допустити перехресного забруднення. Найнебезпечніші препарати з точки зору перехресного забруднення — гербіциди. І якщо хоч найменша кількість гербіциду потрапить, наприклад, в інсектицид або фунгіцид, результатом може стати пригнічення рослин.
Міжнародні компанії (Syngenta, BASF та ін.) разом створили галузевий стандарт — Crop Life. Це система рекомендацій щодо попередження перехресного забруднення. Всі лідери галузі суворо дотримуються правил Crop Life. І ми також з самого початку пішли цим шляхом. Важливо розуміти, що Crop Life — це не законодавчі вимоги, а рекомендації. І якщо якийсь виробник не хоче, він в принципі може їх не виконувати. І я бував на таких заводах навіть в Європі. Але БЗПФ свідомо взяв на себе зобов'язання дотримуватися стандартів Crop Life. Тому що ризики в питаннях якості ЗЗР абсолютно неприпустимі.
Як стандарт працює на практиці?
Роман Шпаченко: Йдеться про суворий поділ технологічних процесів. По-перше, продукти-антагоністи виробляються на різних лініях. Крім цього, не можна допускати одночасного виробництва цих продуктів в одному цеху, щоб навіть мінімальна кількість діючих речовин у вигляді пилу не могла потрапити в інший продукт. Всі матеріали, інструменти спеціально маркуються і використовуються тільки для того виду продукції, для якого вони призначені.
І ще одна важлива умова — перехід з одного виду продукції на інший обов'язково супроводжується замиванням обладнання. Вузли, що важко миються, повністю розбираються. У приміщенні очищається все, аж до вентиляції. Ми дотримуємося вимог щодо замивання обладнання, навіть коли переходимо, наприклад, з одного фунгіциду на інший. Це і є норми Crop Life, під якими ми підписалися.
Замивання обладнання — тривалий процес?
Роман Шпаченко: Не менше доби. Буває довше. За добу на одній лінії можна виготовити 15-20 тонн продукту. Тобто ми жертвуємо виробництвом значної кількості препарату для того, щоб довести обладнання до ідеальної чистоти.
Тут теж бере участь лабораторія?
Роман Шпаченко: Звичайно. Проби промивних вод перевіряються на вміст ДР. Причому ступінь замивання теж регламентується міжнародними стандартами FAO і CIPAC. Устаткування промивається до тих пір, поки ми не отримуємо добро від лабораторії. І, звичайно, для нас це додаткові витрати. Але БЗПФ бере їх на себе, щоб в результаті зберегти гроші фермера.
Які ще чинники впливають на якість ЗЗР?
Роман Шпаченко: Ретельно підібрані компоненти. Йдеться про те, що крім основних діючих речовин в рецептурах використовуються різні додаткові компоненти. В першу чергу, це — емульгатори і диспергатори. Саме вони відповідають за стабільність препарату у водному розчині, допомагають йому розтікатися по листу і проникати в рослину, збільшують тривалість дії. Якщо ці компоненти неправильно підібрані, вони неякісні або їх в продукті просто мало — препарат в полі не спрацює. Ми використовуємо тільки високоякісні емульгатори, в основному європейських постачальників.
Білоцерківський завод препаративних форм також проводить стрес-тести ЗЗР. Як це відбувається?
Роман Шпаченко: Так, кожен продукт перед запуском у виробництво обов'язково проходить кілька складних тестів на стабільність. Для кожного продукту свої випробування. Наприклад, препарат заморожується до -18 °C, потім нагрівається до 20 °C, знову заморожується до -18 °C і так чотири рази. Ми повинні бути впевнені, що рецептура забезпечить вказаний термін зберігання. Найскладніший тест застосовувався для нового трикомпонентного інсектициду Разит® — зразок зберігався 12 тижнів при температурі +54 °C! І навіть після таких стрес-тестів показники якості наших продуктів залишаються в нормі. До серійного виробництва приступаємо тільки після повного тестування зразків.
Романе, скільки співробітників зайняті безпосередньо на виробництві?
Роман Шпаченко: До 60 осіб.
Це багато чи мало?
Роман Шпаченко: Це оптимально. У 2017 році ми виробили понад 3,5 тис. тонн продуктів. У 2018-му — виробимо близько 7 тис. тонн, але при цьому постараємося збільшити штат всього на 20%. Це говорить про те, що виробниче навантаження розподілено рівномірно. До того ж ми автоматизували процес розфасовки, ручної праці стало менше.
Аграрії нарікають на брак кадрів: немає агрономів, трактористів тощо. У виробників ЗЗР є така проблема?
Роман Шпаченко: Це проблема загальна для України. Тому що розвалена система освіти, і людей потрібної кваліфікації знайти складно. БЗПФ прийшов до того, що потрібно самим навчати співробітників.
Це дуже цікаво! Ви задоволені результатами?
Роман Шпаченко: Ми розробили систему внутрішнього корпоративного навчання. Наші робочі в житті стільки не вчилися, скільки тут. Наприклад, є введення в хімію. Окремий блок лекцій — по продуктам, які ми випускаємо. У кожної спеціальності — своя навчальна програма. Після проходження курсу навчання всі здають тестову атестацію, як в університеті. Таким чином, ми підвищуємо кваліфікацію наших співробітників. Тому що мислячий робочий — це теж плюс до якості продукції. Люди як мінімум повинні володіти однаковою термінологією, щоб злагоджено працювати.
Хто проводить навчання?
Роман Шпаченко: Наші провідні фахівці — хіміки, технологи, агрономи. Система навчання побудована з нуля і зараз активно доповнюється.
Як співробітники відносяться до того, що їм потрібно вчитися?
Роман Шпаченко: З цікавістю. Одна справа, коли люди механічно виконують якусь роботу. А інша — коли усвідомлюють свою роль, свою відповідальність. В кожній людині закладене бажання пізнавати щось нове. І важливо цей ресурс відкрити.
БЗПФ проходив сертифікацію на відповідність міжнародним стандартам менеджменту?
Роман Шпаченко: В цьому році підприємство пройшло аудит на відповідність трьом стандартам. Перший — ISO 9001 — оцінює систему управління якістю. Другий стандарт — OHSAS 18001 — говорить про налагоджену систему менеджменту гігієни і безпеки праці. Третій стандарт — ISO 14001 — підтверджує ефективність екологічного менеджменту. Перевірку аудиторів ми пройшли з легкістю. Справа в тому, що з моменту відкриття на БЗПФ впроваджувалася якісна система управління. Аудитори побачили працюючу модель, і щоб отримати сертифікати на відповідність міжнародним стандартам, нам не довелося нічого міняти.
Сертифікат — це важливий документ, який підкреслює, що ми дотримуємося правил. Завдяки йому партнери чітко розуміють, яким чином влаштована наша система управління.
Ви плануєте вдосконалювати її ще більше?
Роман Шпаченко: Провідні світові дослідники в галузі управління кажуть, що глобально системи менеджменту більше мінятися не будуть — нічого принципово нового не з'явиться. Тому наступний етап, на якому варто зосередитися, — навчання співробітників. І ми постійно працюємо в цьому напрямку, щоб кожен співробітник розумів, наскільки важлива його роль у виробництві.
Але ще одна велика мета — втілити на БЗПФ концепцію ощадного виробництва (lean production). Тобто удосконалювати всі процеси на заводі до такого рівня, щоб максимально оптимізувати витрати. Як виробник ми повинні стати ще мобільнішими — замовлення будь-якої складності буде виконуватися дуже швидко. Наш корабель зможе розвертатися за будь-яким заданим курсом.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

Контроль сегетальної рослинності в осінній період — важливий елемент технології вирощування ріпаку озимого. Адже, окрім конкуренції за життєво важливі ресурси, не знищені своєчасно бур’яни можуть спричиняти надмірне витягування точки росту рослин, що суттєво знижує зимостійкість.

Осінній період для озимої пшениці — час формування потенціалу майбутнього врожаю. Конкуренція з бур’янами або пошкодження шкідниками на старті вегетації можуть послабити рослини ще до входження в зиму. Особливої уваги потребують падалиця соняшнику, озимого ріпаку та інші бур’яни, які конкурують із культурою за вологу, поживні речовини та світло.

Кабінет Міністрів України 30 вересня ухвалив постанову, якою затверджено критерії оцінювання ступеня ризику від провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами.

У сучасних технологіях вирощування сільськогосподарських культур дедалі більше уваги приділяють не лише забезпеченню рослин елементами живлення та захисту від шкідливих організмів, а й цілеспрямованому управлінню їхніми фізіологічними процесами. Особливе значення має початковий період розвитку, адже саме під час проростання насіння, появи сходів і формування первинної кореневої системи закладається фундамент майбутньої продуктивності рослини.

Сьогодні на ринку є певні ризики через ситуацію з портами і низькими цінами на зерно. Відбувається накопичення врожаю, і це створює додаткове навантаження на аграріїв.

На початку осінньої посівної компанія alfa smart agro пропонує аграріям широкий асортимент протруйників насіння зернових культур, ЗЗР для системи захисту, продукти для регуляції росту ріпаку.

Компанія alfa smart agro оголосила акцію та підготувала спеціальну пропозицію для агровиробників, щоб зробити захист зернових культур ще вигіднішим.

Після зими озимі культури часто входять у весну ослабленими й потребують швидкого відновлення. Саме від перших тижнів вегетації залежить, наскільки ефективно рослини сформують продуктивний стеблостій і реалізують свій потенціал урожайності. Тому завдання агронома — не лише забезпечити живлення, а й допомогти посівам максимально швидко вийти зі стресу та відновити активний ріст.