Український бізнес стикається зі дедалі більшою довгостроковою невизначеністю, попри покращення коротко- та середньострокових очікувань і помірне прискорення відновлення.
Основними перешкодами для бізнесу залишаються нестача робочої сили, ризики безпеки та зростання цін. А головним очікуванням бізнесу стало завершення війни. Про це свідчать результати 40-го щомісячного опитування, яке ІЕД провів з 19 по 29 серпня серед 474 промислових підприємств.
«Подія «завершення війни» посідає перше місце в усіх наших піврічних замірах. Це ключовий фактор, який, на думку опитаних, впливає на умови ведення бізнесу. Зараз таких 89%. На другому місці — зниження податків (37,6%), що майже на 10 в.п. менше, ніж у січні», — зазначила виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) Оксана Кузяків.
Питання бронювання працівників на третьому місці: 25,1% опитаних вважають це ключовим заходом, який найкраще покращить умови для бізнесу. Ще рік тому їх було 31,9%.
У серпні Індекс відновлення ділової активності після двох місяців падіння дещо зріс — з 0,05 до 0,08. Позитивне значення індексу близьке до нуля означає, що порівняно з минулим роком бізнес не відчуває погіршення, але й не бачить суттєвого покращення. Традиційно цей показник негативний лише у мікробізнесу (-0,33), а найвищий демонструють великі підприємства (0,29).
У серпні, як і в липні, 63% підприємств працювали на повну або майже повну потужність (у серпні 2024 таких було 41%).
Агрегований показник перспектив промисловості, який вимірює найближчі плани та зміни у бізнесі, зріс до 0,14 — максимуму з квітня 2024 року. Найбільш суттєво зросли очікування виробництва — із 0,38 у липні до 0,49 у серпні.
Невизначеність у тримісячній перспективі істотно не змінюється. У шестимісячній перспективі вона збільшилася для фінансово-економічної ситуації на підприємстві (до 21,9%) та вже третій місяць поспіль залишається без істотних змін для загальноекономічного середовища в країні (23,6%).
Частка підприємців, які не очікують суттєвих змін у виробництві протягом двох років, скоротилася — з 82,8% у липні до 77,8% у серпні.
«Виробничі очікування суттєво покращилися: індекс очікуваних змін виробництва зріс на 11 відсоткових пунктів — до 0,49. Це відбулося завдяки зростанню частки оптимістів з 39% до 46,8%, тоді як частка песимістів не змінилася — 4,2%. Подібну ситуацію ми спостерігаємо й в експорті, де індекс очікуваних змін зріс до 0,48», — повідомила Кузяків.
Інфляційні очікування зростають. Частка підприємств, що помітили підвищення цін на сировину та матеріали, збільшилася з 26,4% до 35,8%, а тих, хто очікує подальшого зростання цін, — з 38,9% до 40,6%. Подібна ситуація і з цінами на готову продукцію: зростання відзначили 36,7% опитаних після 29,6% у липні, а очікують зростання — 40% після 39,3%.
Ринок праці досі відчуває суттєвий дефіцит кадрів. «Проблеми з пошуком працівників залишаються. Ми бачимо посилення труднощів із пошуком кваліфікованих кадрів — з 44,8% до 50,1%, і певне послаблення проблем із пошуком некваліфікованих: 36,3% бізнесів, як і в липні, вважають, що їх важко знайти», — сказала Кузяків.
Приблизно третина опитаних говорять про «зменшення попиту на продукцію та послуги» (28%). Також залишаються «складнощі з перевезенням» (23%) та «розрив ланцюжків постачання» (15%). Брак обігових коштів згадують 12% бізнесів, інші проблеми — менш ніж 10%.
«У серпні на перешкоду «небезпечно працювати» вказало 64% великих підприємств і лише 43% мікропідприємств. Регіональна розбивка теж зберігає закономірність: у регіонах, що ближчі до лінії фронту, а також у центральній частині країни респонденти частіше говорять про небезпеку працювати. Найрідше про цю проблему згадують на заході країни», — зазначили дослідники.
У серпні «перебої з електро-, водо- або теплопостачанням» замикають десятку перешкод (6%).

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Українські суб’єкти господарювання отримали можливість повідомляти Державну податкову службу (ДПС) про майно та товари, втрачені або пошкоджені внаслідок збройної агресії рф, через Електронний кабінет платника.

Українська зернова асоціація закликала уряд не допустити змін, які зменшать кількість працівників, яких можуть забронювати критично важливі підприємства. Зокрема, асоціація виступає проти виключення з розрахунку квоти працівників, які мають законні підстави для відстрочки від мобілізації.

Війська рф 14 жовтня завдали удару по логістичному центру мережі магазинів «Файно Маркет».

Українська мережа магазинів «Сирне королівство» призупиняє роботу в Україні через російські обстріли та завдані збитки.

У Верховній Раді зареєстровано постанову, якою пропонується скасувати рішення Кабінету Міністрів від 13 жовтня про зміни правил бронювання військовозобовʼязаних.

9 706 бізнесів наразі входять до Клубу білого бізнесу Державної податкової служби.

Кабінет Міністрів України пропонує змінити підходи до класифікації українських підприємств і наблизити їх до стандартів Європейського Союзу (ЄС).

Понад 3,4 тис. нових суб’єктів господарювання було зареєстровано в агросекторі України у січні – червні 2026 року. Припинили свою діяльність за цей час удвічі менше підприємств — 1,67 тис.

Спілка українських підприємців (СУП) звернулася до Кабінету Міністрів із закликом продовжити до 1 листопада 2026 року строк чинності рішень про визначення підприємств критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

В Україні упродовж другого кварталу поточного року було зареєстровано 8080 нових компаній. Це в 11 разів більше, ніж кількість компаній, які у цей час припинили свою діяльність (741 компанія).