Про це заявив голова «Укрпошти» Ігор Смілянський в коментарі «РадіоНВ».
На сьогоднішній день 37% українців не мають базового банківського рахунку.
«Зараз ми привезли пенсію, роздали готівкою. Потім починаємо збирати на комунальні платежі, на податки та інше. Ми возимо ці гроші туди і назад — витрачаємо купу коштів на опрацювання», — зазначив він.
Якби «Укрпошті» дозволили відкривати ці рахунки, то можна було б зараховувати безготівково і видавати різницю.
За його словами, це стосується в основному 16 млн громадян України, які мешкають у сільській місцевості, де немає банків.
«Ми запропонували шлях, завдяки якому «Укрпошта» стане нормальною компанією і привнесе цивілізацію у села нашої країни», — підкреслив Смілянський.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Петриківська селищна громада на Дніпропетровщині оголосила пошук житлових будинків для придбання з метою забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Вартість одного будинку має становити до 500 тис. грн.

Державне агентство розвитку туризму України (ДАРТ) спільно з експертами визначило п’ять українських сіл і селищ, що представлятимуть Україну у міжнародній ініціативі UN Tourism (туристична агенція ООН) — The Best Tourism Villages 2026.

«Агропросперіс Банку» присвоєно найвищий довгостроковий кредитний рейтинг uaAAA за національною шкалою.

Секретаріат Всесвітньої туристичної організації (UN Tourism) оголосив про старт шостого видання міжнародної ініціативи «Best Tourism Villages 2026». Проєкт офіційно розпочався 27 лютого в межах програми розвитку сільських територій.

Розвиток крафтового виробництва значною мірою залежить від підтримки місцевих громад. Саме на цьому рівні формується середовище, де малий виробник може перетворити свою ідею на стабільний бізнес.

В Опішнянській громаді на Полтавщині розпочали інвентаризацію покинутих та незаселених будинків. Місцева влада планує створити реєстр таких осель, щоб залучити нових жителів, зокрема внутрішньо переміщених осіб, і таким чином відроджувати сільські населені пункти.

Інвестиційні настрої у агробізнесу різні. Виробники розділилися на тих, хто чекає, коли закінчиться війна, і тих, хто розвивається зараз із думкою про те, що після війни вони будуть на роки попереду.

Вести бізнес у прифронтових областях — це щоденна боротьба не лише за врожай, а й за можливість продовжувати працювати. Для фермерів у Херсонській області фінансування — не про амбіції, а про елементарне виживання. І якщо у мирних регіонах кредитування агросектору сприймається як інструмент розвитку, то в прифронтовій зоні воно є єдиним шансом залишитися на плаву.

Рейдерські захоплення змушували аграрні підприємства обирати банки, які працюють з аграрними розписками, адже це може захистити власника господарства від «чорних реєстраторів».

У 2023 році ПП «УКАН» з Херсонщини не мало врожаю, адже відновлювалося після окупації, відповідно, вважалося дефолтним. Лише після реалізації минулорічного врожаю господарство розпочало перемовини з банком щодо отримання кредитних коштів, які необхідні для подальшого розвитку підприємства.