Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Як зазначається, експортується насіння пшениці та кукурудзи. Практично з нуля розпочався експорт насіння пшениці, який зріс до 328 т. Основними країнами-імпортерами були: Чехія, Німеччина та Литва. Щодо насіння кукурудзи, то його експорт зріс на 51%, і за 9 місяців 2021 року склав 826 т. Основними країнами-імпортерами насіння кукурудзи є: Угорщина, Німеччина та Румунія.
«На перший погляд обсяг експорту зернових в якості насіння незначний в порівнянні обсягами експорту продовольчого та фуражного зерна. Однак варто зазначити, що вартість насіннєвого матеріалу значно вищий в порівнянні із зерновими з іншим призначенням, і за 9 місяців 2021 року українським насіннєвим компаніям вдалося згенерувати експортну виручку в розмірі $2,1 млн лише від експорту насіння зернових культур в ЄС», — коментує аналітик УКАБ Світлана Литвин.
Для довідки: в кінці 2020 року в Європарламенті відбулося визнання еквівалентності системи сертифікації українського насіння в країнах ЄС, що значно спростило процедурні питання здійснення експортних відвантажень в цей регіон.

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Наприкінці минулого тижня асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з агенцією UCABevent зібрали на літні ігри представників агрокомпаній на UCAB FOOTBALL FEST 2026.

Оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом у січні – червні 2026 року збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року на $847 млн (+11%) і становив $8,55 млрд.

Ембарго Польщі на українську агропродукцію продовжить діяти попри очікування Брюсселю.

Експорт аграрної продукції з України у серпні поточнонго року складе лише 1,4-1,5 млн т.

Європейська комісія (ЄК) зробить оцінку як майбутнього врожаю в Україні, так і його експорту, щоб мати розуміння щодо можливих наступних кроків у питанні подальшої допомоги.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

У 2026 році ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» планує розширити перелік культур, за якими проводитиметься міжнародна сертифікація, зокрема овочевих, експорт яких з України раніше не здійснювався.

Аграрії вже готуються до посівної і завчасно закуповують усі необхідні матеріально-технічні ресурси для весняних робіт, зокрема й насіннєвий матеріал. Дедалі частіше перед купівлею партії насіння сільгоспвиробники звертаються до відповідних органів для перевірки сертифіката або замовляють лабораторне дослідження, щоб упевнитися, що придбане — не підробка.