Старт сезону вилову дунайського оселедця на Одещині опинився під загрозою через затягування погоджень і бюрократичні процедури.
Про це розопвіла голова Дунайської риболовецької асоціації Лариса Щьолокова, пише «Південь Сьогодні».
За її словами, лоти на вилов уже розіграні (частина — ще у грудні), а рибалки в січні отримали дозволи від Держрибагентства. Однак фактично розпочати промисел вони не можуть через затримки з погодженням лімітів на території Дунайського біосферного заповідника.
У листопаді заповідник подав документи на отримання лімітів, але їх повернули через технічну помилку в даті початку вилову.
Після виправлення виникли нові зауваження — зокрема щодо статистики за останні 10 років і нібито перевищення лімітів. Водночас листування з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства відбувається поштою, а строки розгляду фактично подовжуються через затримки з реєстрацією документів.
Після погодження лімітів рибалки ще мають отримати дозволи від департаменту екології Одеської ОВА, де, за словами підприємців, розгляд документів триває до місяця. За оптимістичним сценарієм, вийти на воду вони зможуть наприкінці березня.
Рибалки побоюються, що пропустять основний період ходу оселедця, який зазвичай триває з середини березня до середини квітня. За підвищення температури води до 6°C риба може піти масово, однак українські промисловики поки залишаються без можливості працювати. Водночас румунські рибалки вже розпочали вилов на аналогічних територіях заповідника.
Наразі до промислу готові 11 підприємств у Вилковому — це близько 150–170 човнів, а разом із кілійськими — до 200. Загалом йдеться приблизно про 400 людей, які очікують початку сезону.
Дунайська асоціація риболовецьких господарств звернулася по допомогу до начальника Ізмаїльської районної військової адміністрації Родіона Абашева. Відповіді на звернення поки не отримано.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Шведська сімейна компанія Kivik Musteri, яка об’єднує п’ять поколінь, розташована в одному з наймальовничіших і найбільш екологічно цінних регіонів південної Швеції — Естерлені. Її територія буквально занурена в ландшафт, сформований природою: поруч знаходяться затока Хано, національний парк Стеншувуд і власні яблуневі сади компанії.

Сільгоспвиробники південної України в умовах зупинки морського експорту уже заповнили сховища для зерна і нині не мають де зберігати пізні культури, які почнуть молотити найближчим часом.

У Рені Одеської області обвалилися конструкції складу із зерном. Під завалами опинилися дві працівниці підприємства, одна з них померла в лікарні.

Одним із найбільших викликів для рибних господарств нині є рівень води, який постійно знижується.

Ефективно знизити ризик масштабних лісових пожеж можна лише завдяки переходу від реагування до запобігання, зосередивши політику на підвищенні стійкості екосистем і комплексному управлінні ландшафтами.

Українські виробники риби наразі мають достатній потенціал, щоб забезпечити потреби державних закладів якісною вітчизняною продукцією.

Територіальні громади в Україні отримали повноваження щодо розпорядження ставками.

Глобальне виробництво у сфері рибальства й аквакультури у 2024 році сягнуло рекордних 235 млн т. Із яких водних тварин — 195 млн т і ще 40 т водоростей.

У структурі продукції аквакультури Волинської області понад половину становлять лососеві види риб. У 2025 році їх виростили 226,9 т, що складає 53,1% від загального обсягу виробництва.