Промислові рибалки у січні – серпні поточного року у водоймах України добули 5103 т водних біоресурсів.
Про це повідомляє пресслужба Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Зазначається, що майже третину вилову (31%) становив сріблястий карась — 1583 т. Вагому частину промислу сформували й інші види риб: лящ (1142 т), тараня (793 т), плоскирка (448 т), судак (272 т), рослиноїдні види, зокрема товстолоб і білий амур (212 т), окунь (123 т), оселедець чорноморський (103 т) тощо.
Через заблоковані внаслідок військової агресії рф Чорне й Азовське моря наразі фактично не здійснюється промисел морських видів, таких як калкан, глось, кефалеві, хамса, рапана, креветка, піленгас та інших, які у довоєнні роки становили значну частку рибного ринку.
Найбільше водних біоресурсів від початку року добуто у Кременчуцькому (2292 т) та Кам’янському (1057 т) водосховищах. У пониззі річки Дністер (з озерами, рукавом Турунчук) та Дністровському лимані рибалки добули 445 т. Далі у загальній статистиці йдуть Дніпровське (416 т), Київське (306 т) та Канівське (294 т) водосховища.
В акваторіях Дніпровсько-Бузької гирлової системи та річки Дунай виловлено 118 та 117 т біоресурсів відповідно. Водночас найменші обсяги промислу зафіксовано у Березанському (23 т) й Тилігульському (21 т) лиманах, а також у межах Чернігівської області — 9 т у річці Дніпро та 5 т у Десні разом з озерами.
«Варто зазначити, що на загальні показники роботи рибалок вплинули й цьогорічні погодні умови. Зокрема, спекотне літо і підвищення температури води дещо ускладнювали промисловий вилов. Водночас в осінній період із поступовим зниженням температури води очікуються сприятливіші умови для активізації промислу та збільшення обсягів добування водних біоресурсів», — резюмували у відомстві.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Одним із найбільших викликів для рибних господарств нині є рівень води, який постійно знижується.

Водогосподарські організації Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм домовились про надання послуг із подання води на загальну площу майже 76,6 тис. га.

Українські виробники риби наразі мають достатній потенціал, щоб забезпечити потреби державних закладів якісною вітчизняною продукцією.

Глобальне виробництво у сфері рибальства й аквакультури у 2024 році сягнуло рекордних 235 млн т. Із яких водних тварин — 195 млн т і ще 40 т водоростей.

У структурі продукції аквакультури Волинської області понад половину становлять лососеві види риб. У 2025 році їх виростили 226,9 т, що складає 53,1% від загального обсягу виробництва.

У канадській провінції Британська Колумбія рибалки встановили світовий рекорд, впіймавши на річці Фрейзер білого осетра завдовжки 356 см. Це найбільший представник виду, зареєстрований у сучасній історії.

Українські промислові рибалки у січні – червні 2026 року добули понад 1920 т водних біоресурсів.

Управління водного господарства Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм уклали угоди про подання води для поливу сільськогосподарських угідь на площу 71 тис. га.

Загальна сума реалізації лотів на вилов водних біоресурсів за перше півріччя 2026 року склала майже 44 млн грн.

За останні два роки зроблено квантовий стрибок у реформі гідротехнічної меліорації. Об’єднання водокористувачів (ОВК) продовжують створюватися, вони отримують майно на свій баланс, запускають полив земель, залучають інвестиції, проводять модернізацію мереж.