Про це свідчать дані опитування Спілки українських підприємців (СУП).
Як зазначається, у 2017 р. 64% респондентів збільшили бізнес, незважаючи на продовження кризових явищ в економіці країни. При цьому більшість респондентів прогнозує зростання бізнесу і у 2018 р.
«В першу чергу, за рахунок підвищення обсягу реалізації (89,7%) та відкриття нового виду діяльності (39,7%). 75% респондентів мають намір збільшити кількість працівників, а рівно половина опитаних прогнозує в наступному році вихід на нові ринки. Жоден з опитаних не планує зменшити бізнес у 2018 р», — говориться у повідомленні СУП.
Проте, є низка факторів, які заважають розвитку МСБ. Основним стримуючим фактором розвитку бізнесу для українських підприємців є відсутність кваліфікованих кадрів. Таку думку висловили 32% респондентів. Не менш критично важливими для бізнесу є обмежений доступ до ресурсів та високе податкове навантаження. Також у ТОП-8 проблем для бізнесу увійшли: зарегульованність експортної діяльності та економіки в цілому, корупція у контролюючих та перевіряючих органах та військові дії на території країни.
26% респондентів вказали, що їх зростання стримує тиск з боку правоохоронних органів. У 14% підприємців були виїмки, обшуки, блокування роботи підприємства правоохоронцями у 2017 році.
СУП запропонувала підприємцям назвати одну реформу, яку вони б провели у найближчий час. Підприємці назвали наступні: податкова реформа; дерегуляція; спрощення валютного контролю; оптимізація митних процедур; судова реформа
«Дослідження відображає настрої малих та середніх компаній з різних регіонів України, які займаються різними видами діяльності. Його результати говорять про те, що українські підприємці налаштовані оптимістично. Та чи означає це, що вести бізнес в Україні стало легше? Ні. Це скоріше свідчення того, що українські підприємці вірять в Україну, не дивлячись на те, що реформи йдуть вкрай повільно. Проте бізнес чекає від влади наступних кроків. Мова йде і про пакет дерегуляційних змін, і про оновлення трудового законодавства, і про захист прав кредиторів та інші кроки, спрямовані на зростання економіки країни», — зазначила виконавчий директор СУП Катерина Глазкова.
В опитуванні взяли участь українські компанії — члени СУП з різних регіонів України, різні за видами діяльності та різні за розміром. Респонденти — переважно представники малого та середнього бізнесу.

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

Понад 15 млн грн несплачених податків додатково було сплачено до державного бюджету після викриття на Буковині схеми штучного дроблення бізнесу.

Сімейні фермерські господарства, які через заборгованість тимчасово втратили право на державну доплату до ЄСВ, зможуть поновити її після погашення боргу за визначеною процедурою.

Кількість судових справ за позовами до податківців цього року скоротилася майже на 20% — до понад 49 тис. проти 61 тис. торік. Водночас кількість нових спорів зменшилася більш ніж на 30%.

Кабінет Міністрів України пропонує змінити підходи до класифікації українських підприємств і наблизити їх до стандартів Європейського Союзу (ЄС).

Понад 3,4 тис. нових суб’єктів господарювання було зареєстровано в агросекторі України у січні – червні 2026 року. Припинили свою діяльність за цей час удвічі менше підприємств — 1,67 тис.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, які покликані адаптувати роботу держави, бізнесу та інфраструктури до нової тактики російських повітряних атак.

Спілка українських підприємців (СУП) звернулася до Кабінету Міністрів із закликом продовжити до 1 листопада 2026 року строк чинності рішень про визначення підприємств критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

Міністерсво економіки, довкілля та сільського господарства готує введення уніфікованої системи довкіллєвих дозволів в Україні, яка має замінити окремі дозвільні процедури у сфері викидів в атмосферне повітря, спеціального водокористування та управління відходами для підприємств.

23 вересня низькою міжнародних медіа пройшла новина про те, що Європейська комісія готує пропозицію про відтермінування початку дії Регламенту ЄС 2023/1115 (EUDR) — регламент, який встановлює контроль за тим, щоб на ринок ЄС не потрапляли товари, виробництво яких призводить до вирубування або деградації лісів.