російський ракетний обстріл пошкодив чергове судно з вантажем продовольства в порту «Південний».
Про це говориться у повідомленні Мінстерства розвитку громад, територій та інфраструктури.
«російські терористи продовжують завдавати ударів по українській інфраструктурі, зокрема по портах, які задіяні в гарантуванні продовольчої безпеки Європи та інших частин світу. Так, у ніч на 6 жовтня росія пошкодила цивільне судно PARESA під прапором Сент-Кітс і Невіс, що було завантажене зерном кукурудзи для експорту. Це сталось біля одного з причалів в морському порту «Південний», — говориться у повідомленні.
На щастя, ніхто з 15 членів екіпажу, громадян Єгипту та Сирії, не постраждав. Всього на судно було завантажено близько 6 тис. т української кукурудзи. Це абсолютно цивільний вантаж.
«Загалом це вже 20-те цивільне судно, що зазнало ушкоджень внаслідок російських атак. Кілька тижнів тому країна-терорист вдарила по судну, що везло пшеницю в Єгипет. Це ніщо інше, як спроби росії вплинути на успішну роботу Українського морського продовольчого коридору та поставити під загрозу світову продовольчу безпеку», — зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
Країною-терористом традиційно було заявлено про знищення нібито військового вантажу, що не відповідає дійсності, підкреслили у міністерстві.
«росія завдає подібних ударів також і в прикордонні України, що ставить під пряму загрозу безпеку наших сусідів. Так, нещодавно внаслідок російської атаки по Ізмаїльському району Одеської області постраждали двоє водіїв вантажівок, що очікували на перетин кордону. Тоді було пошкоджено 6 вантажівок, приміщення з зерном та адмінбудівлі пункту пропуску «Орлівка» на кордоні з Румунією, який працює як переправа на Дунаї. Це була четверта атака на «Орлівку» з початку повномасштабного вторгнення», — додали у міністерстві.
Попри систематичні російські обстріли й удари, Український морський продовольчий коридор продовжує цілодобову роботу. За понад рік вдалося експортувати вже понад 70 млн т вантажів, а це більше 2500 суден, які вийшли з українських портів до країн Африки, Азії та Європи, підсумували у міністерстві.

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

росія першою відновила атаки на український зерновий коридор, і українські удари по російському аграрному експорту є справедливими.

Складські приміщення компанії «Всеукраїнський Науковий Інститут Селекції» (ВНІС), у яких зберігався насіннєвий матеріал, було знищено у ніч на 20 серпня 2026 року внаслідок чергової російської атаки на Київщину.

Найбільші світові покупці пшениці готуються до скорочення постачань і змушені шукати альтернативні джерела зерна через обстріли інфраструктури у Чорноморському регіоні.

Судна, що прямують до українських портів на Дунаї, пропускатимуть через Сулінський канал відповідно до черговості, яку формує «Адміністрація морських портів України» (АМПУ).

Україна офіційно звернулася до польської сторони з пропозицією подвоїти кількість залізничних потягів, що перетинають прикордонні переходи.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

З 1 по 18 серпня було експортовано 900 тис. т агропродукції. Це становить 31% від того, що можна було би експортувати в разі вільного доступу до портів Великої Одеси.

Група АГРОТРЕЙД експортувала майже 500 тис. т зернових та олійних культур у 2025/26 МР, це найвищий показник компанії за понад десять років.

У червні в порти Великої Одеси заходило близько 200 суден на місяць, але через постійні обстріли інфраструктури, а потім і суден, у липні цей обсяг суттєво зменшився. З 22 липня жодне судно не зайшло в порти Великої Одеси. Це було вперше за 2,5 року роботи морського коридору.

Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.