Гострого дефіциту елеваторних потужностей в Україні не буде попри те, що аграрії воліють закласти збіжжя на зберігання й чекати на кращу ціну, ніж віддавати його фактично за безцінь.
Таку думку висловив заступник генерального директора ТОВ «Сол АГРО» Сергій Щербань у колонці на AgroTimes.
Він назвав три причини для таких висновків.
«По-перше, 23-30% земель не беруть участі в генерації обсягу валу зерна в Україні через активні бойові дії або тимчасову окупацію. По-друге, агровиробники з метою оптимізації витрат наразі купують мінімальний набір добрив та ЗЗР, що цілком логічно призводить до зниження врожайності та якості збіжжя», — сказав фахівець.
І зауважив, що цього року в Україні спостерігається гострий дефіцит продовольчої пшениці.
«По-третє, кукурудза, яка займає левову частку в будь-якому елеваторі у будь-якому регіоні, наразі стоїть у полях, і її масово відмовляються косити в небазисних показниках вологості. Бо наразі кожну десяту тонну потрібно віддати за сушіння. До того ж цього року багато аграріїв зменшили площі під кукурудзою й замість неї посіяли соняшник.
Відповідно, елеватори просто не доберуть певні обсяги кукурудзи, та й агровиробники давно адаптувалися до зберігання пшениці та соняшнику на власних потужностях. Ці складські приміщення навіть не обліковуються, тому сказати точно, скільки їх, просто неможливо», — додав Сергій Щербань.
Він підкреслив, що у зберіганні також допомагають рукави. Наразі доволі багато у полях зерна в біг-бегах, в яких прекрасно зберігають як пшеницю, так і соняшник.
«Проте ті агровиробники, які не мають власної інфраструктури, віддаватимуть продовольчу пшеницю ІІ та ІІІ класу на елеватори, щоб зберегти якість збіжжя, мати складську квитанцію й можливість у будь-який момент продати зерно на піку ціни. А ось фураж, ймовірно, складуватимуть на наявних в господарствах складах, адже на якість збіжжя це вже не вплине», — підсумував він.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Компанія «НІБУЛОН» влітку 2026 року встановила наземні сонячні електростанції (СЕС) на Бессарабській, Золотоніській та Денихівській філіях.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП), Mercy Corps та Український Червоний Хрест розпочинають нову програму з надання агровиробникам рішень для тимчасового зберігання зерна.

Міжнародні партнери підтвердили надання близько $10,5 млн на закупівлю засобів тимчасового зберігання врожаю для українських аграріїв.

Сільгоспвиробники південної України в умовах зупинки морського експорту уже заповнили сховища для зерна і нині не мають де зберігати пізні культури, які почнуть молотити найближчим часом.

Уявімо типову ситуацію. Український експортер відвантажує партію соєвого шроту нідерландському покупцю. Контракт підписаний, документи в порядку, аналізи з акредитованої лабораторії на руках. На в’їзді в порт призначення партію зупиняє додатковий аудит на афлатоксин B1. Покупець перевіряє історію постачальника в GMP+ Company Database і не знаходить запису. Партія йде на даунгрейд: замість кормового каналу її продають у технічну переробку, з втратою кількох сотень доларів на тонні. Репутаційна шкода триватиме два-три сезони, поки трейдер відновлюватиме довіру.

Елеватор «Лебедин» на Сумщині, що входить до агрохолдингу Prometey, зазнав значних руйнувань унаслідок атаки російських безпілотників.

Основний тягар кризи, пов'заної з посиленням російських атак на цивільні судна та портову інфраструктуру, що створюють критичні ризики для експорту, знову лягає на українського агровиробника.

Прямі втрати аграрного сектору України внаслідок повномасштабної війни та російських атак перевищили $11 млрд.

Запаси зернових і зернобобових культур в Україні станом на 1 квітня склали 15,68 млн т, що на 5,3 млн т більше, ніж було на 1 квітня 2025 року.