67% транспортних компаній України інвестуватимуть у розвиток бізнесу 2025 року.
Такими є результати щорічного галузевого дослідження «Інфраструктурний індекс 2024», яке проводить Європейська Бізнес Асоціація з юридичними фірмами Arzinger та Sayenko Kharenko.
Зазначається, що у 2024 році такі інвестиції здійснювали 59% компаній. Більшість інвестицій була спрямована на модернізацію наявних об’єктів (59% компаній), нові потужності та інфраструктуру (44%), придбання готових об’єктів (16%).
«Більшість підприємств інвестували з метою покращення логістики, а також для розширення географії присутності всередині та за межами України», — додають у ЄБА.
Поточного року здебільшого компанії залучали власні кошти (79% компаній), а також боргове фінансування (30%). Грантове фінансування для інвестицій залучали тільки 9%. Серед джерел походження фінансування іноземні інвестиції складають 39%, українські — 61%.
«Серед основних факторів, що стримують компанії від фінансування, — фокус на стабільній роботі наявної інфраструктури та ризик втрати об’єктів через безпекову ситуацію. Серед інших факторів також нестача зовнішнього фінансування та власних коштів», — додали в асоціації.
У 2024 році значна частина бізнесів (53%) повідомила про прямі збитки внаслідок бойових дій, при цьому майже половина з них оцінила ці збитки як суттєві. Втім, майже половина компаній (41%) вже відновила пошкоджене, решта планують відновлення або найближчим часом (25%), або вже після війни (28%). Тільки 6% зазначають, що відновлення неможливе або недоцільне.
У планах 45% респондентів — стягнення збитків, спричинених бойовими діями. Кількість компаній, які планують стягнення збитків, збільшилась на чверть з 2023 року. З них наразі компанії знаходяться на таких етапах:
«Найбільш актуальним питанням у 2024 році для учасників опитування є брак кадрів (69% респондентів). Зростання логістичних витрат негативно вплинуло на 65% бізнесів. Серед інших викликів: обмежена діяльність морських терміналів та небезпека судноплавства, зменшення попиту, скорочення експорту та імпорту через зниження виробництва, дефіцит електроенергії», — свідчать результати дослідження.
82% респондентів підтримують запровадження платних доріг, втім, більшість зазначає умову попереднього покращення якості дорожньої інфраструктури.
«Для підтримки логістичної галузі та стабілізації ринку, на думку бізнесу, держава має зосередитися на розблокуванні морських перевезень та відкритті портів, забезпеченні доступного страхування ризиків для інвесторів, розвитку державно-приватного партнерства, а також прийнятті закону про залізничний транспорт і цільовій підтримці відновлення пошкоджених терміналів та інфраструктури», — вважають у транспортних компаніях.
Більшість респондентів опитування (75%) підтримують ідею розділення Міністерства розвитку громад і територій та утворення профільного ЦОВ.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Експорт кукурудзи з Аргентини у серпні – вересні досягне рекордного рівня у 10 млн т, оскільки покупці шукають альтернативу українському зерну, постачання якого скоротилось через воєнні дії у Чорному морі.

Ситуація із зерновим експортом у Чорноморському регіоні перейшла в нову фазу, коли ризики виконання контрактів стають важливішими за ціну та якість зерна.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Ударні БпЛА російських військ сьогодні, 1 вересня, атакували міжнародний пункт пропуску для поромного сполучення «Орлівка», що на українсько-румунському кордоні.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

З 1 по 26 серпня було експортовано 1,423 млн тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки, що становить 33% від потреби на цей період.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.