Український аграрний сектор внаслідок повномасштабного вторгнення рф у 2022 р. втратить $9,3-9,8 млрд.
Такий прогноз зробили науковці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».
Зазначається, що лише на блокуванні морських портів та зміні логістики експортних перевезень агросектор може втратити $7,5-8 млрд, на вартості непроданого минулорічного зерна — $0,5 млрд, а на вартості знищених або захоплених окупантами складських приміщень елеваторів — ще додатково $1,3 млрд.
За словами завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ ІАЕ, д.е.н. Олександра Захарчука, нагальним завданням сьогоденної агрологістики є оптимальне формування й ефективне управління товарно-інформаційно-фінансовими потоками сфер постачання, виробництва і збуту сільськогосподарських продуктів, які були зруйновані або окуповані через воєнні дії росії на території України.
Нині для сільського господарства найбільш гостро стоїть проблема тарифів на перевезення урожаю та вартості його зберігання, наголосив він.
Лише у січні-лютому 2022 р. тарифи на перевезення зернових вантажів залізничним транспортом в Україні зросли на 15-20% порівняно з аналогічним періодом 2021 р. Подальше зростання вартості залізничної логістики — збільшення тарифів для зернових вантажів з 29 червня 2022 р. ще на 70% — призвело до додаткових витрат аграріїв, що оцінюються у $120 млн на рік.
«В цілому з початком блокади портів вартість логістики в структурі експорту зросла у 5-7 разів та досягла показника $180 на 1 т зерна. З огляду на таку вартість логістики, виробники зерна вимушені продавати товар уже нижче собівартості. За середніми розрахунками, вартість 1 т пшениці в полі вимушено знизилась до 100-120 $/т за собівартості виробництва щонайменше 120-150 $/т», — зазначає експерт.
При цьому, оскільки у 2022 р. планується зібрати не менше 50 млн т урожаю зернових та 15 млн т олійних з урахуванням перехідних запасів, очікувався дефіцит елеваторних потужностей не менше 15-20 млн т. Це може також призвести до значних втрат через відсутність відповідних умов для зберігання врожаю, висловив занепокоєння він.
«Тому для реалізації експорту сільськогосподарської продукції необхідно надалі розвивати аграрну логістику через будівництво нових перевалочних комплексів і транскордонних терміналів на заході України; будівництво нового транспортного коридору до портів Польщі та Литви на базі широкої залізничної колії; розвитку річкового експорту агропродукції; збереження й підтримку аграрного сектору в умовах неповної роботи портів на рівні держави», — підсумував Олександр Захарчук.

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Безпілотники атакували два торговельні судна в економічній зоні Болгарії у Чорному морі. Один із кораблів затонув, екіпаж пропав без вісти.

Україна у вересні 2026 року експортувала 3,04 млн т агропродукції, що на 41,5% більше, ніж у серпні.

Безпілотник влучив сьогодні, 5 жовтня, у турецьке судно Royad Mammadov, яке перевозило зерно у Чорному морі поблизу румунського узбережжя.

Польща та Румунія заявили, що більше не мають можливості збільшувати обсяги транзиту українського зерна до Європи в умовах блокади експорту через порти Чорного моря.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) прогнозує зниження світового виробництва зернових у 2026 році на 2,1% — до 2,979 млрд т.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

За підсумками вересня було експортовано 2,4 млн т агропродукції, що становить 46% від потреби. З них зернових 1,4 млн т — це 38% від потенційно необхідного експорту.

Естонія запровадила заборону на перевезення російського та білоруського зерна своєю територією.

Країни Балтії ретельніше контролюватимуть походження транзитного зерна з метою протидії торгівлі українською подукціїєю, викраденою росією з тимчасово окупованих територій.

Україна закликала Продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН (ФАО) провести позачергову сесію для оцінки впливу зупинки експорту Чорним морем на світову продовольчу безпеку.