Про це розповіла заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, говориться у повідомленні міністерства.
«Країни ЄС є для України надзвичайно важливими партнерами з точки зору торговельно-економічних відносин в галузі АПК. Динаміка розвитку двосторонньої торгівлі аграрними та харчовими продуктами це підтверджує. Частка ЄС в регіональній структурі українського агроекспорту за 10 місяців 2018 року становить 31,6%», — підкреслила Ольга Трофімцева.
За її словами, найбільшими імпортерами української продукції серед країн ЄС за вказаний період стали Нідерланди ($865, 5 тис.), Іспанія ($713,6 тис.), Італія ($583,7 тис.) та Польща ($535,3 тис.).
«За цей вказаний період українські виробники збільшили обсяги експорту низки продуктів на ринки ЄС. Насамперед, йдеться про насіння свиріпи або ріпаку, м«ясо та харчові субпродукти птиці, пшеницю, кукурудзу, овочі бобові сушені, горіхи, кондвироби з цукру, олії зі свиріпи, ріпаку або гірчиці, шоколад та інші продукти», — прокоментувала Ольга Трофімцева.
Заступник міністра повідомила, що обсяги імпорту європейських товарів також продемонстрували збільшення за вказаний період, наразі він складає майже $2,2 млрд. Вона додала, що в 2018 році Україна найбільше імпортувала з країн ЄС тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів, продукти для годівлі тварин, м'ясо та субпродукти, алкогольну продукцію, вироби із зерна і хлібних злаків та інші товари».

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ) у Європейському Союзі продовжило скорочуватися у 2025 році, однак темпи падіння суттєво сповільнилися.

Європейська комісія (ЄК) зробить оцінку як майбутнього врожаю в Україні, так і його експорту, щоб мати розуміння щодо можливих наступних кроків у питанні подальшої допомоги.

Міністерство економіки та довкілля разом з Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, а також експертами проєкту EU4SmallFarms почали розробляти процедури, за якими працюватиме майбутня Виплатна агенція — установа, що адмініструватиме державну та міжнародну підтримку сільського господарства за стандартами ЄС.

Регламент про паковання та відходи паковання (PPWR) набуває чинності 12 серпня 2026 року на всій території Європейського Союзу.

Україна в умовах повномасштабної війни має одночасно реагувати на нагальні виклики та закладати основу для довгострокового розвитку агросектору. Євроінтеграція є одним із ключових напрямів майбутнього українського АПК.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.

В Україні активно розвивається крафтове виробництво, яке стає важливим елементом економіки сільських територій. Водночас сектор залишається вразливим і потребує системної підтримки.

Жінки в агросекторі працюють у різних напрямах — від науки та фермерства до міжнародних організацій. Їхні професійні шляхи різні, але кожна робить свій внесок у розвиток галузі.

Офіційної статистики щодо виробництва крафтової продукції в Україні немає, тому спробувати «порахувати» цей ринок можна лише через реєстри плюс опитування виробників.