Недофінансування Держпродспоживслужби загрожує нацбезпеці

Про це йде мова в відкритому листі до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана від громадськи професійний організацій АПК: асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», Всеукраїнської аграрної ради, асоціації «Союз птахівників України», корпорації «Тваринпром» та Асоціації свинарів України, повідомляють в УКАБ.

Відмічається, що на даний час в Україні зареєстровано 35 інфекційних та паразитичних хвороб тварин, лікування та превентивні заходи щодо яких мають покриватися за рахунок державного бюджету. При цьому протягом останніх двох років значно збільшились кількість випадків ураження африканською чумою свиней та ризик поширення ящура, нодулярного (вузликового) дерматиту ВРХ, сказу, лейкозу ВРХ, лептоспірозу, сальмонельозу. Епізоотична ситуація погіршується також і в сусідніх країнах: щотижня фіксується по декілька спалахів АЧС на території європейського континенту.

Як підрахували експерти, на виконання обов'язкових планових протиепізоотичних заходів у 2017 р. необхідно 337,486 млн грн. Це складає всього лише 11% від суми прямих надходжень до бюджету від виробництва молока, яловичини та свинини та є незначним порівняно із потенційними збитками, які може отримати галузь. Проте у бюджеті на 2017 р. передбачено лише 50,44 млн грн, або 14,9% від фактичної потреби.

У зверненні наголошується, що потенційні збитки від погіршення епізоотичної ситуації майже в 10 разів більші, ніж видатки на її стабілізацію. Превентивні дії та/або швидка вакцинація набагато дешевші, ніж реакція на масове поширення хвороби. Адже у випадку якщо кошти не будуть виділені, фактичні потреби у фінансуванні можуть зрости в 4-5 разів вже в 2017 р.

«Недооцінення ризиків епізоотичного стану вплине не лише на стан тваринництва та промислові підприємства, а й на більшість домогосподарств, які втратять худобу, а разом із нею і засоби існування. Під загрозою може опинитися біологічна безпека як складова національної безпеки», — констатують експерти.

При цьому погіршення епізоотичної ситуації в країні тягне за собою ризики скорочення виробництва основних видів м’яса в Україні та прямих втрат надходжень до бюджету на рівні 2,8 млрд грн. Це також зумовить ризик згортання експорту тваринницької продукції. За результатами 2015 р. українські виробники свинини та ВРХ поставили на зовнішні ринки продукції на суму $341 млн, за три квартали 2016 року — $188 млн.

Цього року Румунія, Казахстан, Білорусь, Молдова і Вірменія призупинили або заборонили імпорт свинини через АЧС з певних регіонів України. Зменшення поставок тваринницької продукції закордон призведе до збільшення імпорту й погіршення валютного балансу та може повернути Україну у статус сировинного придатка. Як відмічається в зверненні, наслідки погіршення епізоотичної ситуації вплинуть і на рослинницьку продукцію. Наприклад, у 2015 р. Білорусь уже забороняла імпорт фуражної пшениці і кукурудзи з регіонів, де були виявлені спалахи АЧС, цього року значно ускладнений експорт шроту у цю країну. 

У листі наголошується на необхідності доопрацювання проекту Державного бюджету України на 2017 р. до другого читання та сприяння вирішенню питання щодо збільшення бюджетних призначень Держпродспоживслужби з метою стабілізації епізоотичної ситуації в державі.

«Станом на сьогодні проект Державного бюджету на 2017 р. в тому вигляді, в якому він прийнятий в першому читанні Верховною Радою України, буде провокувати погіршення в агросекторі, зокрема, епізоотичної ситуації», — йдеться у зверненні.