Про це повідомив президент УКАБ, генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса на своїй сторінці у Facebook.
«Земельна реформа не має проводитись лише заради реформування. Земельна реформа може і повинна стати інструментом досягнення основних агрополітичних цілей у контексті орієнтації на збільшення експорту, підвищення продуктивності та ефективності ведення бізнесу», — вважає він.
Як зазначив президент УКАБ, мало хто пам'ятає, що у 2003 році Україна імпортувала пшеницю, у 2007 році була заборона на експорт зерна, а у 2013 році були введені спеціальні квоти.
«Сьогодні аграрний сектор продовжує зростати, незважаючи на скрутну ситуацію в економіці країни, а Україна є одним із глобальних гравців на світовому аграрному ринку», — підкреслив Алекс Ліссітса.
Говорячи мовою цифр: експорт з 2009 року зріс з $9,5 млрд до $18,6 млрд у 2018 році; кількість країн, куди експортувалась продукція за останні 10 років, зросла з 149 до 185, а валове виробництво зернових і олійних збільшилося на 60% — до 91,5 млн т.
«Земельна реформа має сприяти збереженню цих позицій та залученню додаткових інвестицій в агросектор України», — сказав Алекс Ліссітса, зазначивши, що УКАБ налаштований до максимально конструктивного діалогу на благо розвитку українського агросектору.
В УКАБ підкреслюють, що члени асоціації готові максимально сприяти команді Офісу Президента, Кабінету Міністрів України, профільного комітету Верховної Ради України з наданням фахової підтримки, необхідних даних, консультацій, застережень, рекомендацій, що необхідні для реформування галузі та побудови моделі ринку землі, яка максимально сприятиме не лише залученню інвестицій, але й розвитку сільськогосподарського виробництва іноземними та вітчизняними виробниками.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

«Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає забезпечити рівний доступ до послуг перестановки вагонів на європейську колію 1435 мм.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає прем'єр-міністра Сергія Корецького не допустити ухвалення проєкту постанови Кабінету Міністрів України, який передбачає суттєвий перегляд чинного механізму бронювання військовозобов’язаних працівників.

Українські сільгоспвиробники станом на 13 жовтня 2026 року озимими культурами засіяли 4,48 млн га, або 71,0% прогнозованих площ.

Середня вартість гектара сільськогосподарської землі в Україні у вересні знизилася до 79 728 грн проти 80 326 грн у серпні. Водночас площа проданих ділянок уперше з березня зросла — до 17 347 га.

Обсяг сільськогосподарських земель, що раніше перебували під мораторієм і були залучені в обіг, в Україні станом на вересень становить 1,159 млн га.

Україна може допомогти Євросоюзу перейти від реагування на продовольчі кризи у світі до знаходження шляхів вирішення цих криз.

Стійкість українського агросектору стала взірцем для європейських партнерів, оскільки вона базується на безпрецедентній адаптивності до змін і гнучкості у прийнятті рішень.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.