Як пояснюється у дослідженні, опублікованому в Proceedings of the National Academy of Sciences, ця група клітин здатна оцінити стан навколишнього середовища, щоб диктувати, коли насіння проросте.
«Рішення рослини проростати є ключовим процесом, яке воно здійснює протягом свого життя. Якщо це занадто рано, рослина може бути пошкоджена суворими зимовими умовами; якщо занадто пізно, її можуть «перемогти» інші, більш скоростиглі рослини», — пояснюється у публікації.
Вчені показали, що «центр прийняття рішень» у рослини Arabidopsis містить два типи клітин: один пропагує спокій насіння, а інший сприяє проростанню. Ці дві групи клітин взаємодіють один з одним шляхом переміщення гормонів, що, як вказується у дослідженні, є аналогічним механізмом, яким керується мозок людини при прийнятті рішення, рухатися далі, чи ні.
У дослідженні було використане математичне моделювання, щоб показати, що комунікація між розділеними групами клітин контролює чутливість рослини до навколишнього середовища. Вчені використали мутантну рослину, в якій клітини більш хімічно пов'язані між собою, щоб показати, що час проростання залежить від внутрішніх сигналів.
«Модель також передбачила, що насіння краще проростає за умови коливання температур, ніж при постійній температурі», — йдеться у дослідженні.

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції. Визначено п’ять основних напрямів, без яких фермерське господарство не може ефективно функціонувати та розвивати переробку: ресурси, сировина, зберігання, переробка/виробництво продукції, кінцевий продукт.

Італійський інститут біонаук та біоресурсів CNR-IBBR відкрив в Умбрії один із найбільших у світі генетичних банків оливок під назвою Domus Olearia.

Британські вчені вперше успішно відредагували геном мокреців роду Culicoides — кровосисних комах, які переносять віруси, що спричиняють захворювання у великої рогатої худоби.

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

Вихованець Шосткинської станції юних техніків, одинадцятикласник Єрмак Роговий розробив систему автоматизованого моніторингу бджолиних сімей, яка дозволяє контролювати стан вулика зі смартфона через Telegram-бот.

3-8 травня 2026 року українська біотехнологічна компанія BTU представила на міжнародній науковій конференції EGU General Assembly 2026 (Австрія), яка є найбільшою подією Європи у сфері наук про Землю, комплексний продукт Склероцид® для боротьби зі збудником білої гнилі.

Китайські науковці представили генетично модифіковані рослини, здатні світитися у темряві. Розробка може змінити підходи до міського освітлення, туризму та сталого дизайну.

Науковці Університету країни Басків (Іспанія) виявили можливість використання відходів соняшнику у виробництві акумуляторів.