Через спекотну та суху погоду стрімко розповсюджується павутинний кліщ. Він шкодить посівам сої, соняшнику, кукурудзи, овочів і фруктів. Ураження може знищити до 60% урожаю.
Про це повідомляє агродепартамент LNZ Group.
Кліщ активно розмножується за температури +29…+31°C та низької вологості. Його висока репродуктивна здатність дозволяє завдати величезних збитків за короткий проміжок часу. Радимо якнайшвидше перевірити посіви та вжити відповідних заходів.
Наявність найтоншої павутинки, загальний пригнічений вид рослин та їх начебто безпричинне в'янення, дрібні жовті та чорні крапки на листі (насамперед на тильній стороні).
З кінця травня – початку червня на рослинах соняшнику аграрії спостерігають нетиповий гофрований стан молодих листків. Особливо він характерний для інтенсивних сортів, що швидко набирають вегетативну масу.
В результаті ураження павутинними кліщами знижується фотосинтетичний потенціал посівів. Рослини значною мірою відстають в рості що негативно відіб’ється на врожайності культури.
Слід зазначити, що донедавна павутинні кліщі майже не шкодили соняшнику, віддаючи перевагу сої, овочевим і плодовим культурам. Але зміна клімату призводить до поширення нових, нетипових для України видів шкідника, що несуть серйозну загрозу для рослинництва.
Зважаючи на червневу спекотну погоду, яка, за прогнозами, буде характерна для всієї території України, швидкість та інтенсивність розмноження кліщів істотно збільшаться, зросте й активність рухомих стадій та їхня шкодочинність.
З метою запобігання поширення шкідника та можливим втратам урожаю фахівці рекомендують обробити посіви за появи рухомих стадій (імаго, личинок, німф) шкідника високоефективним, безпечним для корисної ентомофауни, акарицидом із тривалою захисною дією Миральд (фенпіроксимат, 50 г/л) 0,7–1,15 л/га.
Це високоселективний контактний акарицид, що має швидку нокаутуючу дію, викликає миттєвий параліч паразитів і знищує їх на всіх стадіях розвитку: личинок, німф та дорослих особин.

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Павутинний кліщ — серйозна загроза для сої, особливо у спекотні роки. Завдяки значній кількості поколінь і високому рівню шкодочинності він здатен призвести до втрат майбутньої врожайності на рівні до 60-80%. Тому, щоб захиститися від потенційних втрат, необхідно проводити регулярний моніторинг посівів.

За період 27 липня – 2 серпня 2026 року фахівці Держпродспоживслужби провели 11 783 аналізи відібраних зразків під час фітосанітарних процедур, моніторингу та обстежень. Також було оформлено 3 133 фітосанітарні сертифікати для експорту зернових і олійних культур.

Погодні умови сприяли поширенню павутинного кліща на сої. Особливістю цього сезону є те, що даний шкідник поширився також на соняшник, кукурудзу і навіть цукровий буряк. У багатьох регіонах він завдає шкоди посівам.

У розпал жнив озимих культур аграрії зосереджені на своєчасному збиранні врожаю та мінімізації втрат. Водночас на посівах соняшнику активізувалися клопи, які можуть суттєво вплинути як на врожайність, так і на якість насіння.

Уже протягом 10 днів відмічається літ кукурудзяного метелика, яйцекладка, і вже є гусінь 1 та 2 віку. У цей період потрібно застосовувати правильні інсектициди.

Велика кількість поколінь на сезон, всеїдність і складність у контролі робить лускокрилих шкідників справжнім викликом для аграрія.

У Волинській області зафіксували появу гусені першого покоління американського білого метелика — небезпечного карантинного шкідника, який пошкоджує понад 250 видів дерев, зокрема волоський горіх, шовковицю та клен.

У посівах пшениці Харківської та Дніпропетровської областей цього сезону аграрії спостерігають значне поширення хлібного жука (Anisoplia austriaca). Наразі на окремих полях фіксується чисельність близько 3-4 жуків на 1 м², що відповідає економічному порогу шкодочинності та потребує оперативного реагування.

На території Семидубської територіальної громади на Рівненщині розпочали застосовувати гучні пристрої для захисту фруктових насаджень від пернатих шкідників.

Отримання стабільних урожаїв починається з контролю підземного горизонту, де приховану, але критичну небезпеку становлять дротяники (Elateridae) та несправжні дротяники (Tenebrionidae). Ці фітофаги є однією з найскладніших проблем для просапних і зернових культур, оскільки їхня шкодочинність починається з моменту висіву насіння. Неможливість візуального моніторингу в режимі реального часу робить захист від личинок коваликів та чорнишів стратегічним завданням.