Міжнародний валютний фонд (МВФ) сумнівається у доцільності надання дозволу на виведення валюти за кордон низці великих українських фінансово-промислових груп, серед яких і Kernel.
Відповідного листа голова місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Гевін Грей надіслав українській владі, повідомляє «Інтерфакс-Україна» із посиланням на два джерела, знайомі зі змістом документа.
За словами співрозмовників агентства, у МВФ сумніваються, що такий індивідуальний підхід відповідає Стратегії пом’якшення валютних обмежень, яку Нацбанк затвердив улітку минулого року для виконання зобов’язань за програмою розширеного фінансування EFF.
Одне з джерел додало, що занепокоєння у фонді також викликає доволі значна сума можливих виплат і можливий вплив таких рішень на переговори України щодо реструктуризації суверенних єврооблігацій із комерційними кредиторами.
Офіційних коментарів із цього питання поки що немає.
Як відомо, Кабмін схвалив клопотання до НБУ з проханням дозволити виведення валюти за кордон агропромхолдингу Kernel, а також низці компаній, що входять до груп ДТЕК та «Метінвест», «Інтерпайп», «ВФ Україна» (Vodafone Україна). Загальна сума, заявлена у таких клопотаннях, становить понад $1,8 млрд.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Поки в господарстві працюють одна-дві дощувальні машини, більшість питань можна вирішувати безпосередньо в полі та телефоном. Оператор бачить машину, керівник знає, де вона працює, а зміни в графіку можна узгодити вручну.

Компанії МХП, Kernel та «Астарта-Київ» посіли перші три місця у рейтингу роботодавців агросектору, які найчастіше згадують ChatGPT і Gemini.

Проєкт Kernel («Кернел») зі скорочення викидів пройшов ключовий етап валідації за міжнародним стандартом Verified Carbon Standard від організації Verra.

Kernel («Кернел») спільно із We build Ukraine та «Зміст.Центр аналізу політики» запустили першу в Україні Школу публічно-приватного партнерства (ППП) для громад.

Національний банк України (НБУ) дозволив банкам не визнавати дефолт боржників у разі короткострокової (до одного року) реструктуризації заборгованості через фінансові труднощі, спричинені війною, а також пом’якшив вимоги до врахування аграрної продукції як застави.

Уряд прийняв рішення про екстрений пакет підтримки українських аграріїв через російський терор у Чорному морі та блокування експортних маршрутів. Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою — до 80 млрд грн.

Міжнародний валютний фонд оновив документ, який визначає структурні маяки для України.

У Вінницькій області стартувало приймання документів на отримання пільгових кредитів для сільськогосподарських товаровиробників у межах Програми підтримки розвитку агропромислового комплексу на 2026–2030 роки.

Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання української економіки за результатами цього року до 1,0-1,6%, тоді як у квітневому звіті він оцінював його у 2%, а під час затвердження нової чотирирічної програми розширеного фінансування наприкінці лютого — в діапазоні 1,8-2,5%.

Війна на Близькому Сході спричинила різке зростання цін на нафту, газ та добрива, яке разом із транспорними проблемами неминуче призведе до подорожчання продуктів харчування та зростання продовольчої небезпеки.