Рада Європейського Союзу підтримала позицію Єврокомісії щодо відтермінування на 12 місяців впровадження поправки до регламенту ЄС про вирубування лісів.
Як говориться у повідомленні Ради ЄС, це відтермінування дозволить третім країнам, державам-членам, операторам і трейдерам підготуватися до виконання своїх зобов’язань. Зокрема, документ вимагає від постачальників какао, кави, сої, пальмової олії, деревини, каучуку та яловичини довести, що їхні товари не пов’язані з вирубуванням лісів, у обмін на доступ до ринку ЄС.
Регламент про вирубування лісів уже набув чинності з 29 червня 2023 року, а його положення мають застосовуватися з 30 грудня 2024 року. Рада погодилася з пропозицією ЄК перенести дату застосування регламенту на один рік.
У разі погодження документу Європарламентом указані зобов’язання будуть встановлені з 30 грудня 2025 року для великих операторів і трейдерів, а також з 30 червня 2026 року — для мікро- та малих підприємств.
Тепер документ відправили на розгляд Європарламенту, після ухвалення яким він набуде чинності.
Водночас європейські природоохоронні групи висловили обурення поправкою, пише Euronews.
Представниця Офісу європейської політики Всесвітнього фонду природи Анке Шульмейстер-Олденхов звинуватила уряди в тому, що вони ставлять компанії, які доклали зусиль для дотримання закону, в невигідне становище та ігнорують погляди громадян, які взяли участь у другій за кількістю підписок громадській консультації ЄС.
Понад 200 екологічних і правозахисних груп звернулися до законодавців із попередженням, що відстрочка закону означатиме «значний підрив довіри до ЄС як світового лідера у боротьбі зі зміною клімату, втратою біорізноманіття та порушеннями прав людини».
Водночас зазначається, що лідери основних політичних груп у Європейському парламенті погодилися раніше прискорити поправку без обговорення на етапі комітету — цей крок, ймовірно, обмежить можливості для будь-якого подальшого послаблення закону.

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Ситуація на фрахтовому ринку Чорного моря та Дунаю залишається складною та напруженою, оскільки нові атаки на торгові судна та часта зупинка навігації Сулінським каналом ускладнюють планування нових рейсів.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 19 жовтня складає майже 6 млн т, що на 2,3 млн т, або 28% менше за показник минулого сезону.

Україна у першій половині жовтня 2026 року оформила на експорт 557,6 тис. т пшениці.

Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою, яка набула чинності 1 жовтня поточного року, відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

Українська молочна галузь зберігає виробничий потенціал і готова повноцінно інтегруватися до європейського ринку, попри надзвичайно складні умови війни.

Президент України Володимир Зеленський звернувся до сусідів — Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини — з проханням дозволити транзит українських зернових вантажів через блокаду Чорного моря.

Кабінет Міністрів України запроваджує державну компенсацію частини збитків, завданих під час атак на судна.

У Європейському Союзі жінки управляли 17,2% сільськогосподарських угідь, які оброблялись у 2023 році.

Латвія наразі не може встановити підвищення плати за користування залізничною інфраструктурою на 300% для транзиту російського зерна або повністю його заборонити.

Україна готова до поступової інтеграції свого аграрного сектору до Європейського Союзу, але шукати рішення важливо вже зараз, щоб дати достатньо часу для адаптації всім сторонам і водночас забезпечити передбачуваний шлях України до повноцінної участі у спільному ринку.