Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», яка наводить основні тези прогнозу.
При збуті слід шукати країни зі зростанням населення: попит на продовольство буде формуватись передусім за рахунок зростання кількості населення, в той час як споживання на душу населення в більшості країн буде відносно стабільним, хоча і суттєво відрізнятиметься від стану розвитку кожної країни. Витрати на продукти харчування на душу населення в світі зростуть (хоча і знизиться їх частка в структурі витрат), особливо в країнах із середніми доходами населення.
Структура споживання буде змінюватись: очікується подальше зростання споживання продукції тваринного походження та жирів. В країнах із середнім рівнем доходів споживачі будуть спрямовувати додаткові витрати на трансформацію раціону харчування в бік збільшення споживання продукції із більшою доданою вартістю. В країнах із високими доходами мотивація щодо покращення здоров'я та охорони природи буде зумовлювати перехід споживачів від тваринного протеїну до альтернативних джерел, а також перехід від червоного м'яса до м'яса птиці і риби.
Попит на корми зростатиме лише в країнах із низькими та середніми доходами: кормове споживання зростатиме переважно за рахунок зростання кількості поголів'я та виробництва продукції аквакультури в країнах із низькими та середніми доходами. Інтенсивність тваринництва і рибництва зростатиме, що стримуватиме зростання попиту на протеїнові корми.
Використання сільгосппродукції на біопалива суттєво не зросте: роль біопалив в зменшенні емісії вуглецю знижується, так само як зменшиться споживання палива із використанням біокомпонентів на двох основних ринках — США та ЄС.
Технології = врожай: близько 85% зростання врожаю сільськогосподарських культур в світі забезпечуватиметься за рахунок інтенсифікації використання ресурсів, кращих практик вирощування та інвестицій в технології. Ще 10% припадатиме на отримання декількох врожаїв в рік на одній земельній ділянці, а на розширення площ припадатиме лише 5% зростання врожаїв.
Птиця домінуватиме в тваринництві: зростання виробництва продукції тваринництва за наступну декаду очікується на рівні 14%. Передумовами вбачаються порівняно низькі ціни на корми при стабільних цінах на продукцію тваринництва. Найбільші темпи зростання очікуються в секторі птахівництва, за рахунок якого очікується отримати половину від зростання виробництва. Темпи розвитку свинарства залежатимуть від ситуації із африканською чумою свиней в Китаї, де очікується відновлення до 2025 року. Очікується також зростання сектору аквакультури.
Реальні ціни на аграрні товари знизяться: як очікується, більшість аграрних товарів подешевшає в перерахунку на порівняні ціни. Фактори, що сприяють зниженню реальних цін (зокрема зростання продуктивності), як очікується, домінуватимуть над чинниками зростання цін (обмеженість ресурсів і зростання попиту).
Без грошей немає попиту: через вплив COVID-19 в базовому сценарії ціни на аграрні товари можуть суттєво знизитись, як реакція на падіння доходів, особливо в країнах з низьким рівнем добробуту. Як очікується, це спричинить зменшення споживання, навіть незважаючи на зниження цін. Основний сценарій передбачає зниження попиту на рослинні олії та тваринницьку продукцію, із паралельним зростанням базових продуктів харчування — злакових та бобових. Соціальні і політичні проблеми в країнах, уражених пандемією, можуть спричинити додаткові ускладнення.
А якщо є гроші? Іншими чинниками обмеження попиту будуть дієтичні уподобання, занепокоєння щодо впливу здоров«я або екологічного впливу агровиробництва, і навіть політична реакція на проблему ожиріння.
Хворіють не лише люди: обсяги пропозиції сільгосппродукції будуть знаходитись під впливом багатьох факторів невизначеності — нових спалахів хворіб тварин, зокрема африканської чуми свиней, нашестя сарани, зростаючих рівнів антимікробної резистентності, регуляторних обмежень для нових технологій в рослинництві, а також реакцією на екстремальні погодно-кліматичні події.
Цифровізація і торгівельні угоди: цифрова трансформація матиме значний вплив на динаміку як пропозиції, так і попиту. Торгівельні угоди між важливими гравцями аграрних ринків можуть мати значний вплив на торгівлю.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Щорічна інвентаризація поголів’я сільськогосподарських тварин і птиці у господарствах індивідуального сектору стартувала на території Івано-Франківської області 1 вересня.

Глобальна криза людського капіталу вимагає від бізнесу усвідомленої стратегії інтеграції штучного інтелекту, а не просто його базового використання.

Кабінет Міністрів України запровадив нові правила контролю за вмістом фармакологічно активних речовин у харчових продуктах тваринного походження. Вони передбачають встановлення максимальних меж залишків ветеринарних лікарських засобів на основі наукової оцінки ризиків для здоров’я людини.

В Україні станом на 9 вересня 2026 року озимими культурами засіяно 747,9 тис. га, або 11,8% прогнозованих площ.

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Світове виробництво зернових у 2026 році очікується на рівні 2980 млн т, що на 2% менше, ніж у 2025-му, але воно залишиться другим за величиною урожаєм за всю історію спостережень.

Домогосподарства Вінницької області отримають частковое відшкодування витрат за закуплені установки індивідуального доїння та/або холодильні установки для зберігання й охолодження молока.

ФАО прогнозує скорочення світового споживання пшениці у 2026/27 маркетинговому році, водночас очікує зниження виробництва зернових загалом.

Неоднорідні агрометеорологічні умови спостерігалися упродовж серпня на території України.

Попит на сою в Україні наразі перевищує активність продавців, що підтримує ціни на олійну. На західному кордоні котирування вже почали зростати.