Зростання економіки України у третьому кварталі 2025 року пожвавилося завдяки активізації жнив ранніх культур, стійкому споживчому попиту та ліпшій ситуації в енергосекторі, яка зберігалася до кінця вересня.
Про це повідомляє Національний банк України.
«Очікуване збільшення бюджетних стимулів наприкінці року підтримає подальше відновлення. Проте енергодефіцит, зумовлений останніми руйнуваннями інфраструктури та газодобувних потужностей, разом зі збереженням дефіциту робочої сили суттєво обмежуватимуть ділову активність. З огляду на це НБУ переглянув прогноз зростання економіки у 2025 році до 1,9%», — йдеться у повідомленні.
Наступними роками НБУ очікує помірне пришвидшення економічного зростання завдяки нарощуванню врожаїв та збільшенню інвестицій у проєкти відбудови та оборонний комплекс. Позитивний вплив на інвестиційну активність матиме також подальша євроінтеграція України та поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування, що, зокрема, відображатиметься у стабілізації ситуації в енергосекторі та розвороті негативної міграційної динаміки.
З огляду на зазначені чинники, НБУ прогнозує зростання реального ВВП України на 2% у 2026 році та на 2,8% у 2027 році.
Водночас регулятор зауважив, що споживча інфляція сповільнилася до 11,9% р/р у вересні. За оцінками НБУ, така тенденція тривала й у жовтні. Це передусім зумовлювалося розширенням пропозиції овочів завдяки ліпшим, ніж торік, урожаям. Натомість базова інфляція знижувалася помірнішим темпом (до 11,0% р/р у вересні).
Як вважають у НБУ, сповільненню інфляції сприятимуть перенесення на споживчі ціни ефектів від цьогорічних врожаїв овочів і зернових, подальше нарощування врожаїв та заходи монетарної політики, спрямовані на підтримання інтересу до гривневих активів і стійкості валютного ринку. Також очікується часткове зменшення дисбалансів на ринку праці. При цьому сповільнення інфляції стримуватимуть додаткові витрати підприємств на забезпечення безперебійної роботи в умовах енергодефіциту та високі темпи підвищення адміністративно регульованих цін.
За прогнозом НБУ, інфляція знизиться до 9,2% у 2025 році, до 6,6% у 2026 році та до цілі 5% наприкінці 2027 року.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Національний банк України (НБУ) тимчасово збільшив з 120 до 150 днів граничні строки розрахунків за експортом аграрної продукції.

Щоб підтримати аграрний сектор в умовах заблокованих чорноморських портів, урядом прийняті три рішення: переглянуто мінімальні експортні ціни, змінені умови фінансування аграріїв за програмою «5-7-9%» на обігові цілі та прийнято рішення про надання державних гарантій на портфельній основі.

Споживчі ціни в Україні у липні 2026 року порівняно з аналогічним місяцем попереднього року зросли на 7,7% (у червні показник складав 7,2%).

Національний банк України (НБУ) дозволив банкам не визнавати дефолт боржників у разі короткострокової (до одного року) реструктуризації заборгованості через фінансові труднощі, спричинені війною, а також пом’якшив вимоги до врахування аграрної продукції як застави.

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

Закриття портів створить проблеми як для агропродовольчого сектору, так і для інших галузей української економіки. Це призведе до падіння ВВП, зниження доходів бюджету та загального рівня життя українців.

Національний банк України (НБУ) прогнозує, що зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2026 році складе 1,8% (у квітні очікувалось 1,3%), а у 2027–2028 роках — пришвидшиться до близько 3%.

Споживчі ціни в Україні у червні 2026 року порівняно з аналогічним місяцем попереднього року зросли на 7,2% (у травні цей показник складав 8,2%).

Споживчі ціни в Україні у квітні 2026 року порівняно з аналогічним місяцем попереднього року зросли на 8,6% (у березні цей показник складав 7,9%).

Правління Національного банку України (НБУ) зберегло облікову ставку на рівні 15%, щоб підтримати привабливість гривневих інструментів, стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань.