Про це йдеться у новому консенсус-прогнозі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
«Бюджетне стимулювання, запроваджене для підтримки населення та бізнесу, зберігатиме високі позиції, що має своє відображення у розмірі дефіциту бюджету, який за оцінками експертів порівняно з 2020 р. поступово зменшуватиметься, але буде вищим за попередні оцінки (консенсусна оцінка на 2021 р. становить «мінус» 4,9% від ВВП проти «мінус» 3,4% попередньої оцінки консенсус-прогнозу, на 2022 р. — «мінус» 4,3% на відміну від «мінус» 2,8%)», — йдеться у повідомленні міністерства.
Як зазначається, в умовах виходу на траєкторію зростання поступово збільшуватиметься потреба у робочій силі й рівень безробіття знижуватиметься, але не вийде на допандемічний рівень (консенсусна оцінка на 2021 р. зберіглася на рівні попередньої та становила 9,2%, на 2022 р. — дещо підвищилася до 8,7% на відміну від попередніх 8,5%).
Консенсусна оцінка інфляції (у розрахунку грудень до грудня) на 2021 р. становить 7,4% проти 6% (попередньої оцінки консенсус-прогнозу), на 2022 р. — 6,6% на відміну від 6% відповідно.
«У 2023-2024 рр., на думку експертів в Україні, триватиме зростання економіки на рівні 3,5% у 2023 р. та 3,9% у 2024 р., а інфляція повернеться до цільових орієнтирів НБУ (5,7% у 2023 р. та 5,1% у 2024 р.)», — додали у міністерстві.
Головними консенсус-меседжами є: динамізм і невизначеність поточної ситуації як в Україні, так і у світі, що наразі формується під впливом фактору пандемії та вакцинації, запроваджених заходів підтримки економіки з боку влади різних країн; існування ряду ризиків, що створюють загрозу для сталого зростання вітчизняної економіки; відновлення зовнішнього попиту та можливості й обмеження, які у зв'язку з цим може отримати Україна; зростання витратності, що наразі підживлює інфляційні процеси в Україні та світі, але згасатиме з часом; важливість для України відновлення інвестиційної активності: джерела, роль державної політики в цьому процесі та ризики.