Рахункова палата: Держпідтримку отримав один із трьох аграріїв, які її потребували

Такий висновок зробила Рахункова палата за результатами аудиту відповідності державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників вимогам доступності та прозорості у період, який включає 2024 рік та перше півріччя 2025 року.

Зазначається, що за цей час на підтримку аграріїв пішло понад 5,2 млрд грн у межах програм Ukraine Facility, МБРР (проєкт ARISE) та коштів резервного фонду держбюджету.

Зазначені суми розподілялися в межах двох бюджетних програм: щодо підтримки фермерських господарств та інших виробників (Порядок №918) та щодо субсидій товаровиробникам, які працюють у зонах бойових дій (Порядок №886). Перша програма стосується погектарних дотацій та підтримки за утримання худоби.

Аудит засвідчив, що подати заявку на отримання допомоги змогло лише близько третини аграріїв від потенційної кількості. Основною причиною неповного охоплення суб’єктів підтримкою є обмеженість бюджетних ресурсів. Також прийому заявок завадили численні технічні збої у роботі Державного аграрного реєстру (ДАР), зокрема проблеми з авторизацією користувачів у ньому через державні сервіси.

«Лише частково забезпечена і прозорість реалізації програм. У зазначений період аграріям виплатили понад 5,1 млрд грн субсидій і дотацій. Однак у публічному доступі наявні дані лише про 29% фактично наданої державної підтримки. Процедура оприлюднення реєстрових даних загалом не визначена, що створювало ризики непрозорого розподілу коштів та обмежило можливості публічного контролю», — зауважили в Рахунковій палаті.

Водночас Порядок №918 не забороняв подавати заявки на підтримку господарствам і фізичним особам, які фактично є пов’язаними між собою особами (в розумінні визначень Податкового кодексу України), і їхні сумарні виробничі потужності за обсягами не відповідали б встановленим критеріям. У ДАР відсутній механізм автоматичної перевірки пов’язаності заявників.

Здійснений аудиторами порівняльний аналіз Порядку №886 та Порядку №918 показав, що перший не містив обмежень щодо розміру земель чи громадянства отримувачів, а другий встановив ліміт площ і вимогу щодо українського громадянства засновників компаній.

«Ця неузгодженість призвела до отримання значної частини підтримки великими агрохолдингами. До прикладу, у 2024 році 49 отримувачів, які належать до 31 корпоративної групи, отримали понад чверть мільярда гривень — 16% усіх видатків за програмою», — додали у відомстві.

Також 67 млн грн державної підтримки були надані підприємствам, що мають іноземних бенефіціарів, а понад 36 млн грн — суб’єктам, які мали податкову заборгованість.

Для усунення виявлених порушень і недоліків Рахункова палата надала низку рекомендацій Кабінету Міністрів України та Міністерству економіки, довікілля та сільського господарства.