зернові

Аграрний сектор забезпечує 63% загального експорту товарів з України та 8% ВВП. Але зараз ця провідна для економіки галузь стикається з цілою низкою викликів: війна, замінування полів, ускладнення логістики, зміна клімату, дефіцит працівників. Важливо, що в таких умовах українські виробники продовжують сіяти та виробляти продукцію, постійно адаптуючись до нових складнощів.

Круглий стіл «Проблема якості української пшениці та шляхи її вирішення. Аналіз борошномельних властивостей пшениці врожаю 2024 року» стане третім та заключним обговоренням на 18 вересня у межах всеукраїнської конференції «Розвиток попри війну: зерно і переробка».

У межах всеукраїнського форуму «Розвиток попри війну: зерно і переробка – 2024» в Києві 18 вересня відбудеться діалог сільгоспвиробників і зернопереробників щодо формування та розширення сировинної бази: формалізація відносин, контрактне вирощування, допомога у вирощуванні спеціальних сортів пшениці та круп’яних культур.

Для країн-членів East African grain council ключовими зерновими культурами є кукурудза, пшениця та рис. Потреби базуються на традиціях споживання цих продуктів у африканських країнах.

Міжнародний форум Agro&Food Security 2024 відбудеться 2-3 грудня у Варшаві, й цього року збере понад 300 делегатів з більш ніж 25 країн, зокрема керівників провідних аграрних, логістичних і трейдерських компаній.

Агробізнес і зернопереробна галузь продовжують працювати, і основними питаннями сьогодні для них лишаються: як зробити аграрний сектор країни в умовах війни прибутковим; як активізувати розвиток зернопереробки; як побудувати енергоефективне та енергонезалежне виробництво; відкриття та вихід на нові ринки збуту.

Ранні зернові не надто постраждали від спеки, а ціни на пшеницю вперше за чотири роки дозволяють сільгоспвиробникам отримати прибуток.

Наявність в Україні сірого ринку насіння дає змогу фермеру зекономити на посівній, але він у ЄС не дотується. Європейський фермер може розраховувати на підтримку лише в тому разі, коли він діє відповідно до норм і правил.

Фермери, які сіють нут на півдні, матимуть проблеми наступного сезону, оскільки прослідковується певний дефіцит насіння у Європі, Туреччині, й сертифіковане насіння іноземної генетики неможливо було завезти в Україну.

Біржові торги зерном на Українській універсальній біржі відбуваються успішно. Понад 100 агровиробників та трейдерів уже акредитовані на організованому ринку зерна та можуть у будь-який момент продати чи закупити продукцію за найвигіднішими для себе цінами.

На початок серпня вже зібрано 25,3 млн т зернових та понад 3,2 млн олійних. Загалом новий врожай обмолочено на площі понад 7 301,6 тис. га, намолочено 28,5 млн т.

На 1 серпня українські аграрії зібрали понад 23 млн. т ранніх зернових та олійних культур, що значно менше за очікувані обсяги.

У розслідуванні щодо торгівлі технічним зерном у Польщі в 2022-2023 роках з’являється все більше суб’єктів.

Українські фермери отримали доступ до близько 680 нових сортів. Це перші результати упровадженої процедури реєстрації сортів ЄС та США.

Цьогорічний сезон для аграріїв буде соєвим, як прогнозують експерти та аналітики. Україна 2024 року може експортувати рекордну кількість сої — 3,5 млн т.

Аномальна спека призводить до стерилізації пилку пізніх культур. За прогнозами Гідрометцентру, суттєвих опадів до 20 липня не передбачається. Можливо, будуть короткочасні дощі у Львівській, Волинській, Сумській областях і на півночі Черкащини. Проте і вони не покращать ситуацію.

Аграрії Черкаської області станом на 10 липня 2024 року зібрали зернові та зернобобові на площі понад 11,2 тис. га.

Організований ринок агропродукції із чіткими правилами та гарантіями виконання угод — це вже не мрія сільгоспвиробників і трейдерів, а реальний проєкт, який втілила в життя Українська універсальна біржа.

Від початку повномасштабної війни в Україні чимало країн-імпортерів зернових зіштовхнулися з гострим дефіцитом цих продуктів через руйнування традиційних логістичних маршрутів внаслідок блокування глибоководних портів в Україні. Це спричинило різке зростання цін на зернові та олію. Проте нові логістичні маршрути почали формуватися достатньо швидко, а автомобільний, залізничний та річковий транспорт став доступною альтернативою.

За підсумками весняної посівної кампанії соняшник став лідером за площею посіву серед ярих культур.