UKRAVIT

Попри погодні та інші виклики, аграрії загалом висіяли під урожай 2026 року 20 млн га озимих і ярих зернових, олійних і зернобобових культур. Далі — справа за ефективним захистом посівів і насаджень, а також великою мірою — за пошуком рішень для забезпечення його своєчасності.

Мінлива, подекуди нетипова погода весни та початку літа була не надто сприятливою для активного росту та розвитку польових, овочевих і плодово-ягідних культур. Вони піддавались впливу низьких температур повітря, їх різким перепадам, що викликало стреси та знижувало стійкість до хвороб.

Рівень вологозабезпеченості, що поповнився завдяки опадам, які останнім часом випали майже по всій території країни, створив сприятливі умови для поширення комплексу хвороб ярих зернових культур.

Поточний гідротермічний режим в окремих регіонах України сприяє розвитку та розповсюдженню хвороб соняшнику. В особливій зоні ризику — поля зі значним насиченням сівозмін соняшником, ріпаком і соєю, ослаблені рослини та посіви, де був застосований неякісний посівний матеріал.

Агросезон-2026 продовжує робити ставку на кукурудзу. За статистикою, цьогорічні площі під нею порівняно з попереднім сезоном мають зрости. Водночас стратегія гербіцидного контролю на культурі останніми роками змінюється й потребує від аграрія пильності та посилених захисних заходів.

Гідротермічні умови травня виявилися не дуже сприятливими для розвитку соняшнику. Підвищена вологість, помірні температури та їх різкі перепади створили всі умови для розвитку патогенів у посівах культури.

Останніми роками на полях дедалі частіше зустрічаються бур’яни, які не контролюються традиційними діючими речовинами чи їх комбінаціями. Вперше такі біотипи були офіційно зафіксовані у 2015 році. І нині до бази HRAC (The Herbicide Resistance Action Committee) від України вже занесені п’ять видів резистентних бур’янів: амброзія полинолиста, щириця, мишій зелений, лобода біла та куряче просо.

Температурний режим початку травня активізував вегетацію озимих зернових, ріпаку, кукурудзи, соняшнику та інших культур. Паралельно підвищення температури стало каталізатором для поширення шкідників польових, овочевих і плодово-ягідних культур. Їхні популяції активно живляться, пошкоджуючи культурні рослини та знижуючи потенціал майбутньої урожайності.

Мінімальний обробіток ґрунту, якому аграрії віддають перевагу задля збереження вологи та заощадження виробничих ресурсів, а також складні погодні умови, недотримання сівозміни та порушення технології вирощування сприяють накопиченню у ґрунті насіння бур’янів.

Стратегію успішного фунгіцидного захисту зернових колосових культур неможливо уявити без контролю хвороб прапорцевого листка: це своєрідний must have для отримання високих кількісних і якісних показників майбутнього врожаю.

Прапорцевий листок займає близько 20% площі листової поверхні рослини зернових культур і відповідає за формування значної частки майбутнього врожаю — на рівні 40-50%. Щоб захистити його від комплексу фітопатогенів, потрібно обирати для обробки у фазі Т2 комплексні продукти з широким спектром дії.

Стреси — не менша загроза для сільськогосподарських культур і плодових насаджень, аніж пошкодження шкідливими організмами. Їхні наслідки проявляються у порушенні обмінних процесів рослин, зниженні фотосинтезу, синтезу амінокислот і білків, ферментів, погіршенні засвоєння вологи та елементів мінерального живлення із добрив та ґрунту та зниженні продуційних процесів.

Поточні погодні умови ускладнюють і без того непросту працю аграрія. Щоб заплановані обприскування забезпечували високу ефективність дії навіть за непередбачуваних гідротермічних умов весни 2026 року, рекомендовано обов’язково додавати до робочих розчинів ад’юванти.

Кукурудза, соя та соняшник — стабільно рентабельні культури, які у складних воєнних умовах допомагають аграріям отримувати прибуток. Тому деякі агровиробники доволі часто повертають їх на одне й те саме поле, не зважаючи на сівозміну.

Пониження температури повітря в поєднанні з нічними приморозками дещо сповільнило розвиток і поширення шкідників сільгоспкультур. Однак із підвищенням температурного режиму вони активізуються й розпочнуть наносити суттєву шкоду посівам і насадженням.

Різкі перепади температур, від нічних приморозків до помірних денних, стають причиною фізіологічного стресу всіх без винятку сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень. У таких умовах існує єдиний ефективний інструмент швидкого відновлення посівів і багаторічних насаджень від стресу.

Доки аграрії чекали сприятливих для обробки умов, бур’ян переріс чутливу для застосування гербіцидів фазу росту. Або провели необхідне обприскування контактним продуктом, але через непередбачувану погоду очікуваного високого результату не отримали.

Весняний період — дуже «щільний» за кількістю обробок сільськогосподарських культур. У досить вузьке температурне й часове «вікно» необхідно встигнути провести численні захисні заходи, спрямовані на контроль комплексу шкодочинних організмів. У протилежному випадку наприкінці агросезону можна недорахуватися значної частини врожаю.

Нетипово холодна порівняно з попередніми роками зима дещо скоригувала чисельність окремих видів шкідників сільськогосподарських культур. Однак це не означає, що аграрій може дозволили собі послабити контроль за цією проблемою.

Терміни та густота посіву, культури-попередники, якість протруєння посівного матеріалу та інші чинники — все це впливає на рівень ураженості озимих зернових культур фітопатогенами у весняний період. Додайте до цього несприятливі гідротермічні умови поточного періоду — й отримаємо ризикові умови розвитку культурних рослин.