Однією з найбільших проблем на сьогодні є укладання нових угод з агрофірмами та організація логістики. Чимало фермерів уже мають усталену базу партнерів серед зернотрейдерів та експортерів, з якими співпрацюють на постійній основі, тому виходити на ринок з новими пропозиціями доволі складно.
Про це AgroPortal.ua розповіла керівниця напряму зернотрейдингу компанії КАСПІТ Яна Бондаренко.
Компанія зайшла у зернотрейдинг з початку повномасштабного вторгнення, адже багато бізнесів змушені були диверсифікувати свою діяльність, що стало відповіддю на нестабільні ринкові умови та нові виклики.
«Ми мали багатий досвід роботи з аграріями та агропідприємствами, оскільки вже тривалий час успішно реалізуємо добрива. Цей досвід допоміг нам швидко адаптуватися до нових умов і розуміти потреби наших клієнтів», — зазначає Яна Бондаренко.
Для ефективної організації роботи в новому напрямі КАСПІТ залучили брокерів та кваліфікованих фахівців зернового сектору.
Важливим кроком стало освоєння логістики через порти Дунаю, що дало можливість налагодити перші експортні контракти, забезпечивши стабільний збут продукції на міжнародних ринках.
Стабільно розвиваємо зерновий напрям із постачанням продукції до портів Одеси та активно налагоджуємо логістику через дунайські порти. Це дозволяє нам ефективно здійснювати експорт навіть в умовах обмеженого доступу до деяких інших маршрутів.
Вона додає, що логістика лишається для зернотрейдерів одним із головних викликів. І для успішного ведення бізнесу потрібно мати або власний автопарк, або надійних партнерів у цій сфері.
«Важливо також ефективно організовувати зворотні рейси, щоб транспорт не повертався порожнім, адже це суттєво впливає на рентабельність. Водночас через воєнні дії деякі маршрути залишаються недоступними, що створює додаткові перешкоди для постачань і вимагає більш гнучких рішень у питаннях логістики», — зазначає Яна Бондаренко.
За результатами 2023 року КАСПІТ експортувала близько 70 тис. т зернових культур, за 9 місяців 2024 року — 100 тис. т. Компанія експортує зерно до ЄС та розвиває торгові відносини з країнами Азії. У КАСПІТ відзначають, що найсуворіші вимоги до експорту зерна мають країни ЄС, де приділяють велику увагу не лише якості продукції, але й її впливу на навколишнє середовище та здоров'я споживачів, що часто вимагає додаткових сертифікацій та тестувань для експортерів. До того ж ЄС має дуже суворі вимоги до відповідності продукції регламентам, таким як стандарти на вміст пестицидів, мікотоксинів та інших шкідливих речовин.
Щоб хеджувати ризики щодо якості продукції та гарантувати партнерам високу якість товару, КАСПІТ до підписання договорів та початку відвантаження відправляє своїх представників на місця завантаження для відбору проб.
Щодо світових цін на зернові культури, то, за словами експертки, вони залежать від багатьох факторів, серед яких ключовими є обсяги виробництва, стан ринку та попит на продукцію.
«У найближчій перспективі важливо стежити за погодними умовами та геополітичною ситуацією. Якщо стануться кліматичні катастрофи або політичні зміни, можна очікувати зміни цін. Водночас якщо врожаї будуть стабільними, а попит не зросте, ціни можуть залишатися низькими», — вважає Яна Бондаренко.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Зернові культури в Європі у 2026 році дозрівають і починають збиратися значно раніше, ніж на початку 2000-х років. Потепління прискорює розвиток рослин, водночас спека та посуха негативно впливають на врожайність.

Парламент Молдови 4 вересня ухвалив у другому читанні законопроєкт про ліцензування імпорту зернових та олійних культур.

Ситуація із зерновим експортом у Чорноморському регіоні перейшла в нову фазу, коли ризики виконання контрактів стають важливішими за ціну та якість зерна.

«Укрзалізниця» вважає реалістичною оцінку потенційної пропускної спроможності залізничного маршруту через Молдову для експорту зерна на рівні 4,5 млн т на рік.

Світове виробництво яловичини у 2026 році скоротиться на 2% у річному вимірі, що призведе до подальшого скорочення пропозиції та підтримуватиме ринкові ціни.

У серпні вже немає заходу суден у порти Великої Одеси. З 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. т зерна, це 30% від потреби. Наразі близько 45% агроекспорту вивозиться залізницею, близько 45% — через Дунайський регіон, 10% — автомобільним транспортом.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.