Агросектор є рушійною силою економіки України, адже за результатами 2023 року 61% від загального експорту товарів складає саме агропродукція. Загалом, починаючи з березня 2022-го по жовтень 2024 року, Україні вдалося експортувати понад 150 млн т аграрної продукції (зернові, олійні та продукти їх переробки). І це за умов, коли основний експортний канал — Чорне море — використовувався не повною мірою.
Про це йшлося під час семінару «Експорт зерна: розширення каналів збуту та нові можливості з України», що відбувся в межах міжнародної конференції Global Grain Geneva 2024. На форумі були представлені 16 найбільших українських експортерів зерна, що входять до асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Попри війну, логістичні труднощі та брак працівників, вітчизняні компанії продовжують виробляти та експортувати свою продукцію і навіть розширюють географію постачань.
«З початку вторгнення у нас багато проблем. Але зараз ми говоримо про перспективи, оскільки віримо в майбутнє нашої країни, в те, що Україна стане членом Європейського Союзу. І тому інвестуємо: в сільське господарство, логістику, транспортні засоби», — зазначив президент УКАБ Алекс Ліссітса.
З березня 2022 року ключову роль у транспортуванні збіжжя почали відігравати залізничні, автомобільні шляхи, а також річкові порти Дунаю. Ці шляхи набули вирішального значення для розвитку українського аграрного сектору. Пропускна здатність дунайських річкових портів зросла з 1 млн т на рік у 2021 році до 2,4 млн т у серпні 2023 року.
Торік було відкрито 23 нових термінали та 20 нових перевантажувальних пунктів. Загальні інвестиції в інфраструктуру дунайських портів склали $100 млн.
«І хоча зараз з'явилася можливість експортувати через порти Великої Одеси, Дунай досі відіграє важливу роль, обсяг за рік складає близько 1 млн т відправлень. Це стало можливим за підтримки міжнародних партнерів, а також бізнесу, що прагнув диверсифікувати ризики», — зауважила голова Комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко.
За результатами 2023 року товарна структура зернових була представлена переважно кукурудзою та пшеницею, серед олійних домінували соя та ріпак. Основний напрямок — ЄС.
«Ще до відновлення експортних маршрутів з Одеси ми почали повертатися до наших традиційних ринків Південно-Східної Азії, Близького Сходу та Африки. Тож чекаємо, що за результатами 2024 року частка цих ринків у експорті нашої агропродукції зросте», — вважає експертка УКАБ.
На 2022-2023 роки в ЄС була введена повна лібералізація торгівлі, у 2024 році вже діяли деякі обмеження для української агропродовольчої продукції.
За словами Олександри Авраменко, очікується, що з наступного року між Україною та ЄС може бути встановлений новий торговельний режим, але наразі невідомо, з якими саме умовами. На її думку, окрім торговельної допомоги з боку ЄС, не менш важливо, що наші європейські партнери створили та сприяли подальшому розвитку «Шляхів Солідарності», альтернативних сухопутних маршрутів експорту української агрохарчової продукції, через які є змога транспортувати товари до найближчих портів, і далі на традиційні ринки збуту.
Водночас для зменшення експортних бар'єрів українська сторона орієнтується на діджиталізацію, спрощення міжнародної торгівлі та вдосконалення фітосанітарних процедур.
Прогнозуючи рівень виробництва на наступний рік, за деякими позиціями аналітики УКАБ очікують зменшення як виробництва, так і експорту, проте в підсумку за більшістю позицій спостерігається повільне відновлення.
«Це означає, що ми працюємо над збільшенням кількості виробленої та експортованої продукції. Великі агровиробники, члени УКАБ, забезпечили торік близько 17 млн т експортних постачань зернових та олійних. Але йдеться не лише про агропродукцію, а й про продукти харчування в цілому. Члени УКАБ охоплюють близько 25% всього агропродовольчого експорту України», — підсумувала Олександра Авраменко.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua