Зерновий ринок: як змінився трейдинг та логістика в Україні за два роки повномасштабної війни

02 липня 2024, 07:00 1147
Qortia AG

Від початку повномасштабної війни в Україні чимало країн-імпортерів зернових зіштовхнулися з гострим дефіцитом цих продуктів через руйнування традиційних логістичних маршрутів внаслідок блокування глибоководних портів в Україні. Це спричинило різке зростання цін на зернові та олію. Проте нові логістичні маршрути почали формуватися достатньо швидко, а автомобільний, залізничний та річковий транспорт став доступною альтернативою.

Як змінилась зернова логістика за час повномасштабної війни? Які ризики трейдери вважають найбільш загрозливими? Коментують в трейдингово-логістичній компанії Qortia AG (Швейцарія).

На початку війни зернові почали доставляти до найближчих прикордонних країн, таких як Румунія, Польща, Болгарія, Туреччина. Вартість перевезення річковою баржею з українських дунайських портів до румунської Констанци на той час сягнула 100 $\т, хоча до війни не перевищувала 10-12 $\т. Це стимулювало появу малих та середніх гравців на українському ринку, які почали експортувати зерно невеликими партіями. У них одразу ж почали купувати продукцію великі європейські переробні заводи та ферми, що дещо пожвавило ринок, та спричинило розвиток Дунайського портового кластеру.

Так, дунайські порти впродовж останніх двох років вийшли на щомісячний вантажообіг, який до війни здавався фантастичним — 2 млн тонн. З часом розмір суден, які заходили в Україну, збільшувався, а кінцеві порти призначення ставали все більш віддаленими, сягаючи Середземномор'я та Атлантики.

«Саме в той період Qortia AG встановила кілька вражаючих рекордів, завантажуючи хендісайзи до максимальної, як для Дунаю, вантажопідйомності, та відправляючи їх до румунської Констанци. Там зерно довантажували з маленьких суден, які доставляли вантаж до Констанци, звідки панамакси відправлялися до Іспанії та країн Африки», — згадує співвласник Qortia AG Андрій Ветряк.

Частина європейських портів, зокрема, болгарські, польські, румунські, до такого сценарію готові не були, тож намагалися впоратися із різким зростанням попиту на перевалку та наслідками: складнощами з плануванням навантажувально-розвантажувальних робіт, браком буксирного флоту, повільною подачею барж, технічними розбіжностями в роботі терміналів тощо. Ситуації, коли термінал брав на себе зобов'язання здійснити навантаження, але не забезпечував вільний причал чи постановку судна, на той час були типовими для більшості портів Болгарії, Румунії та Польщі.

Відновлення роботи глибоководних портів в Україні значно збільшило можливості українського експорту та розвантажило європейські гавані. Безперечно, запуск «українського коридору» — знакова перемога України у 2023 році, яка стала можливою завдяки титанічний спільній роботі Збройних сил України, дипломатичного корпусу, керівництва Мінінфраструктури та Президента України. Великотоннажні судна повернулися до українських гаваней, і кінцеві порти призначення знову сягають далеких берегів Азії. Наразі, за даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, 87% всієї агропродукції експортується з портів Великої Одеси.

«З обережним оптимізмом констатуємо, що трейдери відносно адаптувалися до зміни логістичних маршрутів і наразі головне — зберегти можливість аграрного експорту всіма доступними шляхами, особливо через «глибоку воду» та річку, — констатує співвласник Qortia AG Дмитро Яндовський.

Основні проблеми наразі виникають здебільшого всередині країни через раптові зміни регуляторної політики та нормативно-правового поля. Листопад минулого року для зернових експортерів в Україні, приміром, був важким не лише через обстріли портової інфраструктури, але й раптові зміни правил експорту.

«Qortia AG мала контракти з постачальниками на умовах FOB та з покупцями на умовах CIF. Через різкі зміни в українському законодавстві наші постачальники в Україні не змогли виконати власні зобов’язання. У зв'язку із цим Qortia AG довелося виплатити майже півмільйона доларів штрафів турецьким компаніям-покупцям», — пригадує співласник та керівник трейдингового напрямку компанії Костянтин Куфлік.

Такі різкі зміни регуляторного середовища призвели до зниження вартості українського зерна на міжнародному ринку через ще один додатковий ризик – нестабільності експорту.

Ще один хронічний «головний біль» експортерів, який помітно посилився у серпні 2023 року після ухвалення Наказу №19 «Про деякі питання фінансової дисципліни в умовах правового режиму воєнного стану», — реєстрація податкових накладних. Вимога зареєструвати податкові накладні фактично до подання митної декларації, тобто за 10 днів до фактичного завантаження судна, суперечить Податковому кодексу, який гарантує право платнику податків зареєструвати податкову накладну щонайменше протягом 15 календарних днів після завантаження. Ця колізія одразу додала зайвих клопотів та призвела до неприємних наслідків — зриву контрактів, простоїв та збитків. 

Крім цього, ми уважно спостерігаємо за тим, як запрацюють зміни до Податкового та Митного кодексів, а саме закони  №10168-2/10169-2, на практиці. Справа в тому, що Україні де-факто запроваджують нові правила регулювання цін через встановлення мінімальної експортної ціни відповідно до міжнародних біржових котирувань. Як засвідчує досвід, такі ціни часто не відповідають реальним у Чорноморському та Середиземноморському регіонах, а особливо в Україні в період повномасштабної війни. Це може обумовлюватися кількома факторами, насамперед, наявністю стоків в країнах-імпортерах. Останні роки ми спостерігаємо ситуації, коли фізичний ринок зростає, а біржовий падає і навпаки. Саме через це стали менше працювати механізми хеджування. Ми працюємо в багатьох країнах і, за нашими спостереженнями, найкраще діють механізми, котрі запроваджені в європейських країн та США, де на зерно встановлено 0% ПДВ, а торгівля є вільною. Такий підхід спрощує торгівлю, тим самим розвиває експорт та детінізує ринок. Можливо, Україні доречно взяти за приклад такий досвід, який зарекомендував себе роками. 

Поза сумнівом, зернова логістика в Україні досі переживає найскладніший за свою історію краш-тест на виживання. Саме тому важливо, щоб регуляторна політика з боку держави була виважена, продумана, передбачувана, адже це лише сприятиме функціонуванню та розвитку аграрного сектору. Вільна торгівля та зниження податкового навантаження можуть стати ключовими факторами підтримки українських експортерів на міжнародному ринку, якої вони так потребують. У підсумку виграють і фермери, і галузь загалом. І держава Україна передусім.

Qortia AG, трейдингово-логістична компанія

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.