Виробництво біометану і біоетанолу — дуже актуальне питання для України, особливо сьогодні, коли є проблеми з енергетикою і логістикою.
Обсяг переробки майбутнього біотенального заводу, який ПрАТ «Газтранзит» планує збудувати на Одещині, — до 100 тис. т пшениці на рік, що складає 7% її валового збору в області.
Сьогодні в Україні немає жодного сучасного технологічного заводу з біопереробки, але сировинний потенціал і потреба ринку є аж на 30 підприємств.
Переробка 30-50% сировинного експорту може забезпечити Україні щорічний приріст валютної виручки на $30 млрд і додаткове зростання ВВП приблизно на 5%, а також створити в аграрному секторі близько 25-30 тис. нових робочих місць.
Equilon Enterprises LLC (Shell) та сільськогосподарська компанія S&W Seed Company підписали угоду про створення спільного підприємства (СП) з метою розробки нової генетики рослин покривних олійних культур як сировини для біопалива.
Розвиток біоенергетики в Україні вимагає партнерства усіх зацікавлених сторін.
Біоетанол — цікава ідея для України, якщо виробляти його з кукурудзи. Загалом можна орієнтуватися на забезпечення 10% частки європейського ринку біоетанолу, а це — 1,8 млн т кукурудзи.
Плани уряду Німеччини припинити виробництво біопалива на основі сільськогосподарських культур серйозно вдарять по фермерах і скоротять виробництво ріпаку.
Єдина перспектива біодизелю в Україні — його виробництво в невеликій кількості аграріями для власного споживання, особливо зараз, коли є проблема як із вивезенням сировини, так і з завезенням нафтопродуктів.
Війна змусила переглянути роль і місце біоетанолу та біодизелю в системі національної енергобезпеки. Наразі багато експертів вбачають варіант використання потенціалу аграрного сектору для виробництва альтернативних видів енергетики. В уряді переконані, що ефективне використання галузі переробки дозволить частково замістити традиційні види енергії як на місцевому, так і на національному рівнях.
Український бізнес може компенсувати нестачу електроенергії за рахунок генераторів-утилізаторів біопалива.
З весни поточного року розвиток і участь у розвитку тих чи інших видів біопалива є топ-пріоритетом для Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Міністерство охорони навколишнього середовища Німеччини розробляє пропозицію поступової відмови від використання біопалива, виробленого з продовольчих і кормових культур, до 2030 року.
Пандемія коронавірусу, посуха, а тепер і війна в Україні спричинили ситуацію, коли ціни на продукти харчування в усьому світі зросли на третину і зараз знаходяться на рекордному рівні.
Сьогодні, коли суттєво знизилася ціни на олійні культури, стає економічно доцільно переробляти ріпак на біодизель.
Згідно зі щорічним звітом, опублікованим Міжнародним агентством із відновлюваних джерел енергії (IRENA), у 2020 р. світове виробництво біопалива скоротилося до 151 млрд л, на 6% від 161 млрд л у 2019 р. Зниження пояснюється впливом на ринок пандемії COVID-19.
У грудні 2015 р. з метою боротьби зі зміною клімату та його негативними наслідками 197 країн світу ухвалили Паризьку угоду, яка спрямована на суттєве скорочення глобальних викидів парникових газів та обмеження підвищення глобальної температури у цьому столітті до 2°С за одночасного пошуку коштів для ще більшого обмеження цього підвищення до 1,5°С.
Біопаливо як має переваги, так і створює ризики з точки зору екологічної, економічної та соціальної стійкості.