біопаливо

Український бізнес може компенсувати нестачу електроенергії за рахунок генераторів-утилізаторів біопалива.

З весни поточного року розвиток і участь у розвитку тих чи інших видів біопалива є топ-пріоритетом для Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Міністерство охорони навколишнього середовища Німеччини розробляє пропозицію поступової відмови від використання біопалива, виробленого з продовольчих і кормових культур, до 2030 року.

Пандемія коронавірусу, посуха, а тепер і війна в Україні спричинили ситуацію, коли ціни на продукти харчування в усьому світі зросли на третину і зараз знаходяться на рекордному рівні.

Сьогодні, коли суттєво знизилася ціни на олійні культури, стає економічно доцільно переробляти ріпак на біодизель.

Згідно зі щорічним звітом, опублікованим Міжнародним агентством із відновлюваних джерел енергії (IRENA), у 2020 р. світове виробництво біопалива скоротилося до 151 млрд л, на 6% від 161 млрд л у 2019 р. Зниження пояснюється впливом на ринок пандемії COVID-19.

У грудні 2015 р. з метою боротьби зі зміною клімату та його негативними наслідками 197 країн світу ухвалили Паризьку угоду, яка спрямована на суттєве скорочення глобальних викидів парникових газів та обмеження підвищення глобальної температури у цьому столітті до 2°С за одночасного пошуку коштів для ще більшого обмеження цього підвищення до 1,5°С.

Біопаливо як має переваги, так і створює ризики з точки зору екологічної, економічної та соціальної стійкості.

Україна знову залишилася осторонь світових трендів. Ще наприкінці 2017 року у Верховній Раді було зареєстровано проєкт Закону №7348, яким передбачалося, що з 1 січня 2019 року сумарна місткість біокомпонентів для бензинів має становити 3,4%, а з 1 липня 2020 року — щонайменше 4,8%. За порушення встановлених норм передбачалися штрафи. Але на жаль, закон десь загубився, і коли Україна стане повноцінним учасником світового ринку рідких біопалив — невідомо.