Изменение агротехнологий. Новый курс аграриев юга

03 июня 2021, 06:49 3530

Для сельхозпроизводителей юга Украины в последнее время дефицит почвенной влаги в вегетационный период стал главным фактором, который уменьшает урожайность.

* Текст подається мовою оригіналу

Останніми роками змінюється характер опадів, а саме збільшується кількість малоефективних сильних злив, які часто після тривалих сухих періодів завдають більше шкоди, ніж користі.

На крайньому півдні (південні райони Херсонської, Миколаївської, Одеської та Запорізької областей) з’явилася термічна зона із сумою температур більше 3400-3700ºС. Це райони, де цілком достатньо тепла для вирощування рису, бавовнику та інших дуже теплолюбних культур.

AgroPortal.ua дізнавався, як адаптуються аграрії південних областей до змін клімату.

Підхід №1: глибоке розпушування і рух у бік No-till

Раніше у ФГ «Еліт» (Одеська область) дотримувались класичних технологій обробітку ґрунту, але останні два роки застосовують глибоке розпушування і частково мінімальний обробіток.

«Під час розпушування пласт землі не перевертається, тож уся біота, що лежить на поверхні, залишається живою. Тоді як під час глибокої оранки пласт перевертається, біота потрапляє на глибину 30 см і гине. Другий аргумент на користь глибокого розпушування — збереження вологи. Ця операціє є більш вологозахисною в наших умовах. Земля не настільки висушується, як при оранці», — розповідає керівник ФГ «Еліт» Григорій Тулба.

За його словами, деякі аграрії в регіоні переходять на Strip-till та No-till.

«Лише час покаже, наскільки це вірно. Але йти потрібно саме в цьому напрямку. Наскільки No-till підходить для нашого регіону, враховуючи перехідний період у 4-5 років і економічні труднощі протягом нього, особливо з урахуванням відкриття ринку землі, — це питання», — відмічає Григорій Тулба.

Поки що обмежився виключенням обертання пласта землі. Буду спостерігати і за ринком, і за більш ризиковими аграріями, що вже застосовують технології Strip-till та No-till

Під новий урожай у господарстві «Еліт» посіяли кукурудзу, соняшник та нут. Для вибору ФАО кукурудзи фермер проводить досліди. Минулими роками оптимальним було ФАО 390-400, незважаючи на те, що у другій половині року часто спостерігаються високі температури та дефіцит вологи.

«За моїм багаторічним досвідом кукурудза з ФАО 390-400 в моєму регіоні, як не дивно, давала максимальний урожай. Минулий аномальний за всіма показниками рік, звичайно, вніс корективи: ФАО 280-320 дало кращий урожай. Невідомо, чи будуть подібні умови продовжуватися, тому планую дослухатися до наукових порад і робити посів із трьома ФАО: раннім, середнім та пізнім у співвідношенні 25:50:25», — пояснив Григорій Тулба.

Підхід №2: перехід на вологозберігаючі технології з правильно підібраною технікою

Вже кілька років ФГ «Головченко», яке обробляє на Миколаївщині близько 3 тис. га, просапну групу сільськогосподарських культур — соняшник та ріпак — вирощують за технологією Strip-till.

«На півдні спостерігається тенденція переходу сільгоспвиробників на технології No-till, Strip-till, Verti-till, адже це інструменти, які дозволяють аграріям перестрахуватися одночасно в плані збереження вологи та економії. В умовах південних областей перед сільгоспвиробниками в першу чергу стоїть завдання зберегти і накопичити вологу в ґрунті. Крім цього, ці технології обходяться дешевше за традиційний обробіток: за рахунок збільшення міжряддя при технології No-till зменшуються витрати на насіння та добрива», — пояснює представник компанії KUHN Дмитро Бєлий.

Отож, у ФГ «Головченко», працюючи за технологією Strip-till, використовують агрегат для смугового обробітку ґрунту Gladiator 1205, який забезпечує точне розміщення на заданій глибині поживних речовин та бездоганну обробку насіннєвих рядків, а міжряддя залишається закрите пожнивними рештками.

Ще один незамінний помічник при використанні всіх видів технології Verti-till — культиватор Excelerator, який здійснює вертикальний обробіток ґрунту, що дає можливість максимально зберігати вологу та залишати пожнивні решки на його поверхні. А це з кожним роком для аграріїв стає все актуальнішим.

Тим більше, Дмитро Бєлий зазначає, що машина універсальна — може працювати як восени після збору врожаю для розкладання мульчі, так і для підготовки посівного ложа, одночасно вирішуючи кілька проблем: збільшує швидкість робіт на 20%, забезпечує зберігання вологи, працює з рослинними рештками.

Компанія KUHN випускає на ринок нову сівалку AUROCK 6000 RC, яка призначена для сівби саме за технологією No-till

Підхід №3: зміна клімату підігріває зацікавленість до No-till

Джерело фото: Михайло Драганчук//Facebook
Джерело фото: Михайло Драганчук//Facebook

Автор YouTube-каналу No-Tiller та організатор конференції «Лабораторія No-till» Михайло Драганчук зазначає, що якраз зміни клімату підвищують інтерес сільгоспвиробників до No-till, або, як він уточнює, більш правильно її називати — технологія без обробітку ґрунту.

Статистика із землеробства без обробітку ґрунту у нас в країні не ведеться. Але, на мою думку, зараз 5-10% аграріїв застосовують технологію No-till, і з кожним роком її прихильників стає все більше

«No-till — це не просто відмовитися від обробітку ґрунту, не просто купити нову сівалку та посіяти в необроблений ґрунт. Це велика система, що складається з безлічі елементів, і всі вони взаємопов’язані. Всім елементам потрібно надавати увагу, тоді вони розвиватимуться і створюватимуть успішну систему. А загалом успіх у цій системі — у правильному налаштуванні мізків», — розповідає Михайло Драганчук.

За його словами, саме технологія без обробітку ґрунту може стати вдалим рішенням для аграріїв при подальших кліматичних змінах, підвищеннях температур і зменшенні вологи. Адже вона підходить для вирощування всіх зернових, бобових і олійних культур.

Джерело фото: Михайло Драганчук//Facebook
Джерело фото: Михайло Драганчук//Facebook

Спеціаліст із розвитку технології No-till ТОВ «Компанія Агромир» Володимир Бурлака підтверджує, що перейти на цю систему довелося через несприятливі кліматичні умови, малу кількість опадів, високі температури повітря та ґрунту, схиловий рельєф полів, що вимагало пошуку шляхів вирішення цих питань та збільшення рентабельності виробництва.


 Людмила Лебідь, Валентина Оврас, AgroPortal.ua