Україна отримала статус кандидата в члени ЄС без умов, проте з виконанням попередніх семи рекомендацій Європейської Комісії, необхідних для початку переговорів щодо повноправного членства.
Поки в Україні розробляють дорожню карту реалізації кожної із семи рекомендацій ЄК, AgroPortal.ua з’ясовував вигоди та можливості від нового статусу для аграрної галузі.
Європейський Союз є великим торговельним партнером України. За результатами 2021 року експорт продукції АПК до цих країн становив 30% української експортної виручки. Найбільші обсяги експорту становили традиційні для України позиції: кукурудза (8,1 млн т), ріпак (2 млн т), соняшникова олія (1,7 млн т), макуха соняшникова (1,4 млн т).
Серед продукції тваринництва найбільше експортується м’ясо птиці та мед.
До того ж зараз, коли українські морські порти заблоковані, ЄС залишається фактично єдиним торговельним партнером України, через порти якого здійснюється подальший експорт агропромислової продукції в інші регіони.
За словами аналітика асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Світлани Литвин, висновки щодо найбільш цікавих сегментів української аграрної продукції для європейського ринку можна частково зробити на основі використання квот на поставку без сплати мита в межах Угоди про асоціацію з ЄС. Перелік включає 38 позицій, однак не всі вони використовувалися, що пов’язано з обмеженою пропозицією даної продукції на внутрішньому українському ринку (свинина, яловичина, молочна продукція тощо).
«На деяку продукцію з цього списку поставки були здійснені лише в межах квоти (наприклад, яйця, яблучний та виноградний сік, оброблені зернові), а для деяких позицій експортні відвантаження перевищували виділену квоту в декілька разів (зокрема мед — 9 разів, кукурудза — 12 разів). В принципі, перелік продукції, яка найбільше експортувалася навіть за необхідності сплачувати мито і яка давала найбільшу експортну виручку, а також перелік продукції, на яку надавалися квоти, і становитимуть основу агроекспорту в межах членства України в ЄС».
В УКАБ зазначають, що переліки продуктів з обох графіків будуть користуватися найбільшою популярністю на європейському ринку після скасування імпортних бар’єрів на українську продукцію на рік в межах підтримки України під час війни. Однак можливі зміни щодо деяких продуктів через війну. Наприклад, є ризики неможливості здійснення поставок оброблених томатів, оскільки Херсонщина зараз тимчасово окупована, а саме ця область виробляє третину українських помідорів, відповідно пропозиція буде обмежена.
Аналітик говорить, що одночасно з можливостями для експорту на український ринок може зайти багато європейської продукції, в основному це будуть продукти харчування з глибоким ступенем переробки, і вони будуть створювати додаткову конкуренцію українським переробним підприємствам.
«Тому Україні варто продовжувати поглиблення переробки вирощеної сільськогосподарської продукції, покращувати її якість і таким чином не лише збільшувати постачання на європейський ринок продукції з доданою вартістю, а й зберігати своє місце на українському ринку», — зазначає Світлана Литвин.
Світлана Литвин спеціально для AgroPortal.ua

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Україна та Саудівська Аравія посилюють співпрацю у сфері агропродовольчої торгівлі та інвестицій.

Оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом у січні – червні 2026 року збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року на $847 млн (+11%) і становив $8,55 млрд.

Україна офіційно звернулися до ЄС із проханням надати допомогу в розмірі 220 млн євро з конкретним цільовим призначенням — для компенсації відсотків за кредитами для аграріїв. Ці кошти потрібно їм для виконання осінньої посівної та продовження операційної діяльностей в умовах ускладненого експорту через зупинку чорноморських портів.

Європейська комісія (ЄК) зробить оцінку як майбутнього врожаю в Україні, так і його експорту, щоб мати розуміння щодо можливих наступних кроків у питанні подальшої допомоги.

Ціни на молоко в Європі можуть зрости наприкінці 2026 року через скорочення постачань і підвищення виробничих витрат.

Україна станом на початок липня активно використовує тарифні квоти на експорт агропродовольчої продукції до Європейського Союзу.

Виробнича собівартість основних сільськогосподарських культур цьогоріч зросте на 14-17%, зокрема пшениці на 14%, кукурудзи — 17%, соняшнику — 16%.

Олія соняшникова, кукурудза, пшениця, соєві боби та м’ясо птиці увійшли до топ-5 агропродуктів за експортною виручкою у 2025 році.