#Індекс АПК. Сумська область

Земельний фонд регіону налічує майже 2,4 млн га, а це складає 4% загальної земельної площі України. Площа сільськогосподарських угідь становить 1,7 млн га. Саме на цих землях працюють 9 агрохолдингів, 1150 сільгосппідприємств та 129283 домогосподарства.

В галузі рослинництва кожен рік спостерігається позитивна динаміка щодо збільшення посівних площ: так, під урожай 2018 року в усіх категоріях господарств вони становлять 1159,7 тис. га, що на 2% більше в порівнянні з минулим роком. Як не дивно, але і тваринництво має позитивну динаміку по виробництву в регіоні — поголів’я ВРХ, наприклад, в порівнянні з минулим роком збільшилося на 2,3%.

Холодний весняний ранок. Ми рухаємося практично по бездоріжжю з міста Дружба в бік села Дорошівка, що знаходиться на півночі Сумщини. По обидва боки розташовані землі, що швидше нагадують розкиданий кар’єрний пісок, ба більше — на них повним ходом ведеться викорчовування дерев, адже велика частина сільгоспугідь пішла під ліс. Для нас дивина, а для місцевих фермерів — типові умови ведення сільського господарства.

Ведення рослинництва наперекір усьому

Сумська область має помірно-континентальний клімат — прохолодну зиму та неспекотне літо. Максимальна кількість опадів випадає влітку у вигляді дощів кількістю 600-700 мм.

Північ Сумщини представлена бідними на органічні речовини легкими суглинками та супісками, а все тому, що в доісторичні часи по цій території пройшов льодовик і зніс родючий шар ґрунту. Місцеві говорять, що це земля, яка не пробачає помилок. Тут потрібно дуже чітко дотримуватись технологій обробітку ґрунту та календаря посівів.

ТОВ «СИГМА-Універсал» є одним із тих господарств, що наважилися працювати в таких умовах. Директор — Станіслав Слюсар, переселенець із Макіївки, який 4 роки тому навіть не уявляв себе в агробізнесі.

«Спочатку я був найманим директором агрокомпанії, проте згодом зрозумів, що хочу щось своє, адже яке це задоволення бачити, як на твоїх очах народжується життя, — говорить з натхненням Станіслав Слюсар. — До нас ця земля 3 роки взагалі не оброблялася. Наші попередники закинули це діло, бо земля тут бонітетом нижча, чим в усій Сумській області, та й ступінь заліснення високий, тому ми викорчовуємо дерева та розробляємо землі».

Зараз в роботі у господарства 1,5 тис. гектарів. В минулому році ТОВ «СИГМА-Універсал» отримало свій перший урожай. Говорять, що спрацювали на рівні собівартості, адже не були готові до ряду моментів: у червні були заморозки, тому кукурудза довгий період була у стресі, що позначилося на кінцевому результаті. Окрім кукурудзи, пробували і соняшник. Проте і кукурудза, і соняшник — це енергоємні та затратні культури.

«Агрохолдинги отримують невеликий прибуток на гектарі, але за рахунок обсягу виходить хороший вал продукції. В нас не так багато землі, тому ми шукали культури, які були б не енергозатратні з фінансового боку і дозволяли отримати прибуток, — говорить агроном ТОВ «СИГМА-Універсал» Євгеній Галенко. — На відміну від холдингів ми можемо відвідати кожне поле тричі на день. Тому беремо у роботу більш складні культури — в минулому році посіяли озимий ріпак на 183 гектарах».

Вирішили працювати за класичною технологією — хотілося відійти від жорстких препаратів. Далі почали шукати посівний матеріал, а у компанії «КВС-УКРАЇНА» якраз був гібрид, який підходив для даної зони, — ГИБРІРОК. До того ж, компанія пропонує хорошу систему страхування, що дуже важливо, оскільки для нас це абсолютно нова культура.

Поки ми спілкувалися, на перевірку посівів ріпаку приїхав торговий представник в Чернігівській, Сумській та Харківській областях компанії «КВС-УКРАЇНА» Руслан Круподеря та консультант з Німеччини компанії KWS Даг фон Кап-херр. Нам пощастило приєднатися до їхньої польової експедиції.

У європейського консультанта є своє господарство в Польщі, у якому він вирощує зернові, ріпак та цукровий буряк, тому як виробничник з досвідом надає приватні консультації в господарствах-партнерах компанії «КВС-УКРАЇНА».

«Вперше Даг був у нас весною, консультував по посівам ріпаку, препаратам та періоду їх внесення, — говорить Станіслав Слюсар. — Зараз нам цікаво почути його думку щодо внесення гербіцидів, адже різке потепління призвело до росту бур’янів та самої культури, тому, можливо, ріпак і заглушить їх без використання препаратів».

Після огляду двох різних полів із посівами ріпаку стало зрозуміло, що це один із кращих посівів в Україні.

«Загалом рослини здорові, корінь гарно розвивається, але є невелике ущільнення ґрунту, за рахунок чого корінь росте на поверхні. Тому потрібно подумати про систему розпушування, можливо, не всього поля відразу, а кожен рік до 50 см, — рекомендує Даг фон Кап-херр. — Також видно нестачу бору, тому якщо будете вносити інсектициди, то слід додати до них бор, якщо ні, то в будь-яку наступну обробку».

За словами торгового представника в Чернігівській, Сумській та Харківській областях компанії «КВС-УКРАЇНА» Руслана Круподері, в Шосткинському районі непоганий стан посівів по озимим культурам, проте є проблеми в тих господарствах, які не дотримуються сівозміни.

«В даному регіоні, якщо господарство припустилося помилки, то її відразу видно. Тому важливо дотримуватися технологій. Інсектициди та фунгіциди — це не плямовивідники: якщо є проблема, то вже пізно працювати. Саме тому ми не даємо шаблонну технологію, ми надаємо рекомендації відповідно до особливостей кожного поля».

Основа логістики — елеватори

Ще однією проблемою «СИГМА-Універсал» є зберігання зерна. «Насправді елеваторів у регіоні достатньо, проте вони мають обмеження по одночасному зберіганню продукції, — говорить директор «СИГМА-Універсал». — Враховуючи, що останнім часом велика проблема із рухомим складом, а у нас найвіддаленіший регіон від порту, то вивезти продукцію з елеватора дуже важко. Тому ми співпрацюємо з елеватором ДПЗКУ, що знаходиться в м. Кролевець, адже вони потім викуповують наші обсяги».

В Сумській області знаходиться найбільший в Україні елеватор. Степанівський елеватор ТОВ «Агротермінал Констракшн» має ємність одноразового зберігання зерна 488 тис. тонн. Одночасно елеватор може приймати три культури. На ньому встановлено найсучасніше обладнання, починаючи від виробничої лабораторії, а також очисних і сушильних комплексів потужністю 800 т/год. В лабораторії встановлено один із кращих приладів для проведення аналізів — Infratec TM 1241, у пшениці він визначає за хвилину такі основні показники як білок, вміст крохмалю, клейковини, вологість.

В 2018 році свою роботу розпочав елеваторний комплекс агрофірми «Вікторія» виробничою потужністю 77 тис. тонн. Тут теж одночасно можна приймати машини двома абсолютно автономними потоками з однаковими або різними культурами. Допускаються й різні види робіт — одночасне навантаження і розвантаження. Продуктивність транспортного обладнання кожної технологічної лінії елеваторного комплексу — 250 тонн зерна за годину. Елеватор розрахований на приймання, висушування і завантаження у вагони 4 тис. тонн зерна за добу.

Спеціалізована лабораторія елеваторного комплексу обладнана усіма необхідними приладами і укомплектована штатом з 4-х кваліфікованих лаборантів. Атестована на 5 років, має сертифікати для роботи з кукурудзою, пшеницею, ріпаком, соєю, ячменем і соняшником.

Задля зручної логістики до елеватора прокладено нову ділянку залізничних колій (сумарно 1680 метрів). Під’їзний шлях увінчується пунктом завантаження. З нього одночасно можна заповнити 4 вагони, готових до оперативної відправки у порт.

Майбутнє за нішевими культурами

З нішевими культурами сільгоспвиробники Сумської області лише починають працювати. За словами директора департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександра Маслака, площі під гречку в минулому році становили понад 11 тис. га, в цьому році — 9 тис. га, але і за цими масштабами вирощування гречки Сумська область посідає 3-тє місце по Україні.

А от посівні площі під жито з кожним роком зменшуються, за період незалежності — на 22,9 тис. га. В ОДА пояснюють, що все через ціну, адже вона найнижча по зерновій групі культур. Проте на Сумщині ще залишилися фермери, «віддані» цій культурі.

Дмитро Лощаков, власник ФГ «Талісман-Агро», в сільському господарстві з дитячих років. Починав із овочів, проте війна зруйнувала бізнес начисто. Відтоді фермер вирішив віддати перевагу зерновим культурам, а оскільки їм потрібні площі — почав набирати землю, спочатку це було 50 га, а сьогодні вже 3 тис. га.

Основний заробіток фермер має на пшениці. Під нею — 650 га. Крім цього, в господарстві практикують вирощування вівса, соняшнику, люпину. Гречку сіють для підтримки сівозміни, бо прибутку вона останнім часом не приносить.

Плюсувати економіку почали завдяки гібридному житу селекції KWS, про дохідність якого Дмитро почув на одному із семінарів. Вирішив перевірити, адже насіння на гектар іде мало, сіється швидко і, порівняно з іншими, не вимагає багато уваги. Заклав одразу 90 га гібридом БРАЗЕТТО. 

«Спочатку я трохи розчарувався, адже коли поле пшениці вже було зеленим, під житом залишалося чорним. Почав думати, чи не пересіяти, — розмірковує фермер. — Після того як приїхав торговий представник «КВС-УКРАЇНА» Руслан Круподеря, оцінив поле і сказав, що я отримаю 6 т/га, то про себе я посміявся. Але в результаті отримав 5,7 т/га, хоча гербіциди майже не використовував, бо махнув рукою. Після цього Руслану довіряю в усьому. Працюємо 3 сезони поспіль».

Щодо пшениці, то Дмитро Лощаков працює із сортом КУБУС, який на тонну випереджає в урожайності вітчизняні сорти. Придивляється ще до КВС РОНІН, у якого дуже висока продуктивність колоса і стійкість до борошнистої роси, септоріозу та фузаріозу.

Проїжджаючи полями господарства, Дмитро показує ділянку, яка виділяється окремою смугою — огріхом. Тут 31 березня йшла сівба, вночі вдарив мороз, і земля покрилася тонкою кіркою. Вранці все зерно побачили зверху, довелося боронувати і прикочувати. Зайва робота і витрати. Очевидна помилка механізатора, який повинен був призупинити посів. Проте фермер говорить з оптимізмом — досвід, як-не-як.

В минулому році у господарстві отримали рекорд ще на одній нішевій культурі. «Горох в минулому сезоні дуже підвів, гречка не порадувала, а от з люпину ми отримали по 3 т/га. Він і компенсував інші мінуси, — говорить фермер. — Саме тому будемо висівати й надалі, плануємо 300 га під цю культуру, з огляду на реальні можливості у збиранні».

Урожай трейдери розібрали миттєво і за хорошою ціною, а ще люпин став цікавий експортерам. Тому потенціал до вирощування є.

Позитивна динаміка в тваринництві

У 2018 році поголів’я ВРХ в регіоні складало 146,1 тис. гол., у тому числі корови — 75,9 тис. гол. За рейтингом серед областей України за кількістю поголів'я ВРХ в сільгосппідприємствах область займає 7-ме місце, за кількістю корів — 4-те місце, за валовим виробництвом молока у с/г підприємствах — 7-ме місце.

Виробництво птиці у регіоні склало 4,9 млн гол. За 2018 рік всіма категоріями господарств вироблено 390,8 млн штук яєць всіх видів, що на 8,1 млн штук більше, ніж у минулому році. Флагманом з виробництва яєць є ТОВ «Авіс-Україна», що розташоване в с. Косівщина. За 2018 рік підприємством вироблено близько 80 млн штук яєць, а це 57% від вироблених у сільськогосподарських підприємствах.

На території Сумщини знаходиться комплекс з виробництва та переробки м’яса індички ТОВ «Індичка», який був створений в 2006 році. Компанія вирощує індиків та індичку кросу hybrid converter, що характеризується високою якістю м’яса та вважається найпопулярнішою породою індиків у світі.

Варто зауважити, що Сумщина належить до найбільш екологічно чистих областей України, саме тому індичка, що утримується на вигульних майданчиках, має високі органолептичні показники м'яса та містить значну концентрацію протеїну.

Виробництво продукції організовано згідно зі стандартами Халяль. Як кажуть на підприємстві, Халяль — це не тільки релігійна складова, це, перш за все, якість, якій відповідають усі етапи виробництва — від вирощування і до готової продукції у споживчому кошику. На кожному етапі виробництва здійснюється контроль відповідності вимогам до халяльної продукції сертифікованим фахівцем.

Вся продукція компанії «Індичка» відповідає міжнародним стандартам якості та сертифікована за ISO 9001:2008 «Система менеджменту якості», FSSC 22000 «Система менеджменту безпеки харчових продуктів» та HACCP «Система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок».

Сьогодні продукцію компанії можна знайти в таких торгових мережах, як АТБ, Меtro, «Сільпо», «Ашан-Україна», Varus, «Фора», «Велмарт» та «Велика Кишеня».

Переробка не пасе задніх

«В Сумській області функціонує 6 молокопереробних підприємств — це та база, яка формувалася ще в 90-ті роки, частина з них пройшла модернізацію, і вони є основними виробниками молочної продукції, яка споживається на внутрішньому ринку, — говорить Олександр Маслак. — Зокрема, у нас в області було вироблено 7,7 тис. тонн вершкового масла, а експортували майже 5 тис. тонн. Сухого знежиреного молока виробили 4,2 тис. тонн, експортували майже 2 тис. тонн. Сумщина виготовляє 10% загального виробництва твердих сирів країни».

Одним із ключових молокопереробних підприємств регіону є ПАТ «Бель Шостка Україна», куди ми й завітали, перебуваючи у м. Шостка. Поки чекали на перепустку, спостерігали, як один за одним молоковози доставляють сировину для виробництва смачної продукції.

«Група Bel, сімейна французька компанія, придбала потужності Шосткинського молкомбінату в 2007 році, і з того часу українське підприємство повністю змінило курс свого розвитку», — відразу розповідає директор заводу Тарас Яровий. «Приєднавшись до європейської компанії, перед заводом постало питання: залишити все як є, або змінюватися, налагоджуючи виробничий процес з випуску продукції на основі якісної сировини, без замінників та рослинних жирів. Було обрано другий напрямок — робити так, як у Європі. Ризик був, але він себе виправдав, — констатує Тарас Яровий. — Зараз на українському ринку наша продукція представлена відомими торговими марками: «Весела Корівка», «СирХрум», «Шостка», Kiri та MiniBabybel і займає гідне місце серед продукції інших виробників, а у минулому році компанія підтвердила свою можливість щодо експорту продукції до країн ЄС. В Україні трохи більше 30 молочних виробників, які отримали подібний дозвіл», — зазначає Тарас Яровий.

Щодо постачальників молока, компанія співпрацює близько з 30 фермами. «У нас різні постачальники: і ті, хто виробляє 20-30 тонн молока на добу, і ті, хто по 1-3 тонни. Звичайно, більш зручно працювати з великими господарствами, та й вигідно це не тільки для нас, а й для споживачів, бо якщо молоковоз об’їжджає 20 ферм, а не одну, то це наші додаткові витрати, які збільшують собівартість. Частка молока від населення невелика і постійно зменшується, підприємство придбаває його у кооперативів. Раніше, коли основна маса молока йшла від населення, у виробників були свої пункти збору молока, але час не стоїть на місці: з’явилися підприємці, які готові взяти управління збором молока у свої руки. Ми зрозуміли, що не займаючись менеджментом, маючи ті самі витрати, можна отримувати ті ж обсяги молока, тому і обрали співпрацю з кооперативами», — розповідає директор заводу.

ПАТ «Бель Шостка Україна» розуміє, що у швидкоплинному часі треба оперативно реагувати на нові виклики ринку, що сучасний споживач дуже вибагливий, тому підприємство активно слідкує за трендами на українському ринку молочної продукції.

Щодо індексу використання ресурсів області в галузі молочного господарювання, Тарас Яровий має своє бачення: «Якби у Сумській області було більше підприємств, які переробляли би все молоко, що виробляється в регіоні, то індекс використання ресурсів області був би вищим», — стверджує він.

За переробкою — майбутнє, зрозуміли і виробники натуральних батончиків та халви на основі сухофруктів. Компанія «Доброїж» всю сировину для товару закуповує у фермерів на договірній основі.

«Ідея такого продукту з’явилася рік тому, — розповідає менеджер компанії Тетяна Гончаренко. — У нашого директора народилися діти, і постала проблема пошуку натуральних та якісних солодощів. А найлегший спосіб їх знайти — почати виробництво самостійно».

Місячний оборот продажів становить 15 тис. шт. Основними точками збуту є еко-магазини та кав’ярні Києва, Одеси, Дніпра та Харкова.

Медові продукти регіону

На Сумщині розвинене також і бджолярство: на 112 тис. бджолосімей припадає 3,1 тис. тонн меду. Проблемою галузі є незареєстровані пасічники — з 15 тисяч лише 2034 пасіки офіційно мають паспорти.

Зараз у департаменті агропромислового розвитку працюють над створенням обласної спілки пасічників, для того щоб розуміти, які фактори стримують їх розвиток, відчувати їхні потреби, підвищити їхню ефективність.

В рамках нашого візиту на Сумщину нам вдалося відвідати і обласний ярмарок фермерської продукції. Найбільше тут бджолярів, які продають продукцію на вагу, без пакування.

За словами Олександра Маслака, стримуючим фактором розвитку бджолярства є матеріально-технічна база. «Потенціал використовується в традиційних напрямках діяльності. Якщо порівнювати виробництво валової продукції в розрахунку на 1 га площі, то у нас нормальні показники, але зі створенням товарів із доданою вартістю є проблеми», — говорить він.

Однак є сміливці, які на власному прикладі показують, що медовий товар із доданою вартістю більш цінний для споживача.

Виробник ексклюзивних медових вин «Патронат» Віталій Тронь 1,5 роки тому отримав ліцензію на виробництво медових вин. «Медові вина — це сімейний бізнес, який зосереджений саме на виробництві вина, — розповідає Віталій. — Раніше батько займався пасікою, а зараз просто не вистачає на це часу, бо процес досить тривалий та трудомісткий. Технологічний цикл триває близько року, і якщо є помилка, то побачити її можна лише через рік».

Для медових вин сировину закуповують лише у одного пасічника, який має достатні обсяги для потреб бізнесу Віталія. Зараз виробник розширює ринок збуту, проте бідкається, що до мережі важко зайти, бо це нова для ринку продукція.

Сімейну справу продовжив і удосконалив молодий підприємець Олексій Шепель, який самостійно займається маркетингом медової продукції, а от із виробництвом допомагає батько.

«У нас є близько 60 бджолосімей, тому сировина своя, — говорить Олексій. — Ще три роки тому ми здавали мед оптом, потім почали фасувати, бо це економічно вигідніше в декілька разів».

На ярмарку виробник представляв пробну партію нового продукту — шоколадний мед. Щоб його отримати, потрібно протягом 4 днів кремувати мед, а після цього — додати шоколад. Хороша кремоварка коштує 1 тис. євро, тому, щоб почати такий бізнес, потрібно вкластися.

Підтримка ОДА

За 2018 рік сільгосптоваровиробники Сумщини отримали фінансову підтримку у сумі 109,2 млн грн. Найбільшою популярністю у аграріїв регіону користувалася програма часткової компенсації вартості придбання сільгосптехніки та обладнання українського виробництва. У програмі взяли участь 275 підприємств, які придбали обладнання на 270 млн грн, а компенсували їм з державного бюджету — 56,1 млн грн.

Активно фермери області долучилися до програми державної підтримки розвитку тваринництва. За напрямом підтримки утримання корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму у 2018 році дотацію у сумі 27,3 млн грн отримало 50 учасників програми. Підтримка фермерських господарств склала 7,9 млн грн.

Сумська ОДА та департамент агропромислового розвитку працюють над підвищенням маркетингової привабливості місцевої продукції.

«Для того щоб підвищити привабливість нашої продукції, потрібно зробити її якісною. Ми можемо постійно представляти товари на виставках і розповідати про їхню користь, але споживач завжди цінуватиме якість, — говорить керівник апарату Сумської ОДА Дмитро Живицький. — Виробникам потрібно подолати комплекс меншовартості та зрозуміти, що їхня продукція може бути конкурентоспроможною, і не лише на внутрішньому ринку».

До речі, Сумська ОДА — єдина адміністрація, у якої відділ промоції займає ключове місце. Відділ невеликий — всього 5 осіб, але це комунікаційний майданчик та інструмент реалізації громадських і бізнесових ініціатив.

Іванна Панасюк, AgroPortal.ua