На цьому наголосила віце-прем«єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина під час зустрічі з Надзвичайним і Повноважним Послом КНР в Україні Фань Сяньжуном 7 вересня 2020 р., йдеться у повідомленні урядового порталу.
«90% кукурудзи, яку імпортував Китай у 2019 році, було українського походження. Ми не зупиняємось на цьому і прагнемо створити ще більше можливостей для українського бізнесу щодо експорту в Китай, а також реекспорту в інші країни, зокрема через вільні митні зони в КНР. Це стосується таких продуктів, як зернові, м'ясо, риба, яйця, ягоди і фрукти, молочні продукти, рослинні масла, кондитерські і лікеро-горілчані вироби, компоненти кормів для тварин та інші продукти. Зараз ми це обговорюємо з нашими китайськими партнерами», — зазначила Ольга Стефанішина.
Сторони обговорили подальше співробітництво в інвестиційних проектах, зокрема розвиток:
- індустріальних парків, що спеціалізуються на зберіганні, переробці, перевалці продовольчих товарів;
- технологічних парків з розвитку та інтеграції виробництва і переробки сільськогосподарських продуктів;
- інвестиційних проектів у сфері транспортної інфраструктури й енергетики, розширення переліку таких проектів в рамках ініціативи КНР «Один пояс, один шлях».
«Україна вже ухвалила з КНР план дій із реалізації ініціативи спільного будівництва «Економічного поясу Шовкового шляху» та «Морського Шовкового шляху ХХІ століття». Зараз ми переходимо до розробки дорожньої карти і створення робочої групи між Посольством КНР та Офісом віце-прем»єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України з метою інтенсифікації співробітництва», — окреслила подальші кроки віце-прем«єр-міністр.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Україна з початку вересня експортувала альтернативними маршрутами 630 тис. т агропродукції. Це близько 40% від обсягів, які могли б експортуватися за умови повноцінної роботи логістики. У серпні цей показник становив 33%.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Європейський Союз у січні – червні 2026 року експортував до України агропродукції на €2,32 млрд. Це на €247 млн, або 12% більше показника аналогічного періоду 2025 року.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до 15 жовтня збирає документи для формування переліку осіб та місць зберігання кукурудзи та сої, яку планують експортувати до Китаю.

Україна у січні-липні 2026 року імпортувала тракторів на суму $507,5 млн, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Фермер із міста Чучжоу в Китаї втратив увесь урожай кунжуту після того, як скористався порадами штучного інтелекту (ШІ) щодо боротьби з бур'янами та шкідниками.

Європейська комісія ухвалила перелік перехідних заходів щодо торгівлі з Україною, які набудуть чинності з 6 червня.

Український агросектор вкрай стурбований тим, що Європейська комісія не повідомляє, чи має намір запобігти автоматичному поверненню до довоєнних квот.

Верховна Рада України сьогодні, 4 вересня, ухвалила низку рішень про звільнення міністрів.