Зовнішньоторговельний оборот продукцією сільського господарства та харчової промисловості між Україною і Європейським Союзом у 2025 році становив $15,7 млрд, що на 9% менше проти рекордного показника попереднього року ($17,2 млрд).
Про це розповів заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов, повідомляє пресслужба наукової установи.
За його словами, сальдо для України залишилося позитивним, втім, зменшилося до $5,9 млрд.
Головними європейськими партнерами в галузевій торгівлі з Україною минулого року були Польща, Італія, Нідерланди, Іспанія, Німеччина, Франція, Румунія та Бельгія. Ці країни утворюють близько 80% сумарного вітчизняного торговельного обороту агропродовольством з ЄС.
Торік Україна імпортувала аграрної продукції з країн – членів ЄС на суму близько $4914 млн, це майже на 15% більше, ніж роком раніше.
Найбільше — $514 млн — Україна витратила на закупівлю в ЄС алкогольних і безалкогольних напоїв. Різних харчових продуктів, екстрактів і концентратів закупили на $429 млн, продуктів для годівлі тварин, залишків та відходів — на $397 млн, какао та шоколадних виробів — на $394 млн, тютюнових виробів — на $384 млн.
Помітну частку (6,6%) у вітчизняному імпорті з ЄС 2025 року знову зайняли молокопродукти. Тоді їх завезли з-за кордону на 17% більше за попередній рік — на суму $324 млн. Визначальним товаром цієї групи знову стали сири, яких закупили на $270 млн, поінформував науковець.
Обсяги постачань на український ринок готових продуктів із зерна склали $304 млн.
Загалом вказані групи продуктів зайняли 56% у вартісних обсягах імпорту продовольства з Євросоюзу.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Україна досягла домовленостей із Молдовою про знижку 50% на транзитні залізничні перевезення українських вантажів до кінця 2026 року.

Міністерство економіки та довкілля разом з Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, а також експертами проєкту EU4SmallFarms почали розробляти процедури, за якими працюватиме майбутня Виплатна агенція — установа, що адмініструватиме державну та міжнародну підтримку сільського господарства за стандартами ЄС.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Регламент про паковання та відходи паковання (PPWR) набуває чинності 12 серпня 2026 року на всій території Європейського Союзу.

Польська асоціація сільського господарства та розвитку сільських районів (PZPRZ) звернулась до міністра сільського господарства та розвитку сільських районів Стефана Краєвського із закликом захистити польських фермерів від зростання транзиту української агропродукції.

Україна в умовах повномасштабної війни має одночасно реагувати на нагальні виклики та закладати основу для довгострокового розвитку агросектору. Євроінтеграція є одним із ключових напрямів майбутнього українського АПК.

Український фрахтовий ринок залишається складним через атаки на судна, що прямують до портів Великої Одеси. Кількість великовантажних пропозицій скоротилася, а суден, готових виконувати такі рейси, практично немає.

Україна працює над максимальним використанням альтернативних шляхів експорту агропродукції.

Експорт зерна через Чорне море стикається з новими логістичними обмеженнями: рекордно низький рівень води в Дунаї скорочує пропускну здатність маршруту через Румунію на тлі посилення російських атак на українські порти.