Таке твердження висловив виконавчий директор The Bleyzer Foundation Олег Устенко в рамках Х Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні», організованої асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу».
«Ще в 1900-х роках Україна була експортно-залежною країною в рамках Російської імперії. 80% українського експорту складали метал, зерно та продукти харчування. Пройшло 100 років, світ повністю змінився, а наша статистика минулого року є підтвердженням, що ми не змінилися: 60% в українському експорті займають метали, продукція аграрного сектору, і додалася лише хімія», — розповідає Олег Устенко.
За його словами, якщо не намагатися змінити парадигму розвитку України, то в врешті-решт українська економіка ризикує бути законсервованою в тому стані, в якому зараз знаходиться.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Продукція з доданою вартістю має експортуватись першочергово в умовах обмеженої пропускної спроможності інфраструктури.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) звернулася до Президента та прем'єр-міністра України з пропозицією щодо відновлення державних гарантій компенсації шкоди судновласникам задля стабілізації морського експорту.

Україна з початку вересня експортувала альтернативними маршрутами 630 тис. т агропродукції. Це близько 40% від обсягів, які могли б експортуватися за умови повноцінної роботи логістики. У серпні цей показник становив 33%.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Курс валют, який впливає на інфляцію, бізнес, має шанс бути збереженим у параметрах, які виставлено на державний бюджет наступного року. Середньорічний курс складає приблизно 45 грн, і його можна втримати, особливо якщо подивитися на обсяг золотовалютного резерву, який наразі знаходиться на рівні $42 млрд.

Підтримка військово-промислового комплексу вплине на внутрішнє фінансування України, тому потрібно буде шукати альтернативні шляхи для фінансування секторів, які не відносяться до безпекових.

Жорстка монетарна політика, яка діє зараз в Україні, свідчить про те, що наступного року не буде дешевих кредитів. Переробним підприємствам потрібно шукати можливість залучення коштів. Як варіант — включити їх до програм пільгового кредитування, які працювали цього року для аграріїв.

Україна має достатні запаси зерна, щоб задовольнити внутрішній і світовий попит принаймні до кінця 2022 року, а то й у 2023-му.

Рішення про однорічне призупинення імпортних мит Євросоюзу на весь український експорт діятиме не лише один рік.