Україна продовжує впровадження FSDN (Farm Sustainability Data Network) — європейської системи збору та аналізу аграрних даних, яка допомагає формувати державну політику на основі точної інформації про діяльність виробників сільськогосподарської продукції.
Після запуску пілотного проєкту у Полтавській та Житомирській областях система розширюється на Львівщину, повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
На виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility з розширення пілотного проєкту у Львові презентували українську модель FSDN та провели навчання фахівців зі збору даних. Учасникам представили методологію збору інформації, принципи конфіденційності, порядок взаємодії з виробниками сільськогосподарської продукції та вимоги до якості даних.
«Якісна аграрна політика починається з якісних даних. Саме вони дозволяють ухвалювати рішення, які відповідають реальним потребам агровиробників. FSDN допоможе державі краще розуміти, як працюють господарства, а самим фермерам — оцінити власний потенціал для розвитку та наскільки їхня діяльність відповідає європейським підходам. Україна продовжує впровадження цієї системи як важливого складника євроінтеграції. Ми відпрацьовуємо українську модель збору й аналізу даних, щоб надалі масштабувати її на всю країну та працювати за європейськими стандартами», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Денис Башлик.
Важливість FSDN для євроінтеграції аграрного сектору України також підкреслив керівник сектору з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Делегації Європейського Союзу в Україні Джузеппе Арістеї. Система забезпечить застосування єдиної з ЄС методології збору та аналізу даних і сприятиме поступовому впровадженню підходів Спільної аграрної політики ЄС.
Для довідки: FSDN (Farm Sustainability Data Network) є частиною європейської системи фермерської звітності, яка понад 60 років використовується для аналізу діяльності господарств у ЄС. Її щорічна вибірка охоплює близько 75 тисяч господарств і репрезентує 3,5 млн ферм та 90% аграрного виробництва Європейського Союзу. З 2025 року система розширила фокус із суто економічних показників на екологічну та соціальну сталість. Дані FSDN публікуються лише в узагальненому вигляді, без розкриття інформації про окремі господарства.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

У Європейському Союзі жінки управляли 17,2% сільськогосподарських угідь, які оброблялись у 2023 році.

Американська компанія Aigen розробила систему симуляції Alchemy, яка дає змогу навчати автономних агророботів працювати з новими культурами менш ніж за тиждень.

Латвія наразі не може встановити підвищення плати за користування залізничною інфраструктурою на 300% для транзиту російського зерна або повністю його заборонити.

Україна готова до поступової інтеграції свого аграрного сектору до Європейського Союзу, але шукати рішення важливо вже зараз, щоб дати достатньо часу для адаптації всім сторонам і водночас забезпечити передбачуваний шлях України до повноцінної участі у спільному ринку.

Україна готова обговорювати механізми інтеграції аграрного сектору до єдиного ринку Євросоюзу, зокрема застосування перехідних періодів та інших наявних інструментів.

Україна інтегруватиметься до спільної аграрної політики Євросоюзу за спеціальною моделлю, яка має захистити європейських фермерів і зберегти можливості експорту української агропродукції на традиційні ринки Африки, Азії та Близького Сходу.

Профільні аграрні асоціації дедалі частіше виступають за подовження перехідного періоду після вступу України до ЄС, однак важливо ретельно оцінити переваги та ризики такого рішення.

Цифровізація сільського господарства України протягом останніх років стає нормою. І йдеться тут не лише про збільшення врожайності, зниження витрат використаних МТР, а і про економію робочого часу та оптимізацію бізнес-процесів.

Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.