Польські протестувальники продовжують блокувати рух вантажного транспорту на кордоні, на жодному пункті пропуску вільного руху не відновлено.
Про це у телеефірі заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
«Учора, 20 лютого, було блокування всіх пунктів пропуску на українсько-польському кордоні. На деяких пунктах пропуску акції протесту анонсувалися на один день. Але глобально залишається дуже обмежений рух, і системні базові агропродукти неможливо наразі доставляти через українсько-польський кордон. Вільного руху, на жаль, не відновлено на жодному пункті пропуску», — сказав він.
Висоцький зауважив, що вимоги протестувальників мають політичний характер і не стосуються спільної аграрної європейської політики і загалом аграрного сектору. Ці вимоги висувають окремі міноритарні групи.
Водночас він нагадав, що Україна у вересні 2023 року запровадила ліцензування експорту пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику до п'яти країн, зокрема Польщі. Тому ці культури лише транзитом проходили через її територію.
«Цей крок ми готові продовжувати до кінця поточного року. На наступний врожай по цих культурах ми надалі готові проводити ліцензування. Це фактично обмеження експорту продукції до Польщі, щоб не було напруги на її внутрішньому ринку», — пояснив Висоцький.
Також він зауважив, що у Польщі розповсюджується багато міфів щодо української агропродукції, зокрема про плісняву в зерні. Однак це неможливо, оскільки фітосанітарна чи ветеринарна служби Польщі всі аграрні вантажі перевіряють.
«Також міф те, що завантажена вся морська інфраструктура Польщі. Навіть є невикористання інфраструктури, наприклад, у польських портах, оскільки Україна спромоглася запустити власний зерновий коридор, і абсолютна більшість їде туди. Тому це все маніпуляції», — вважає він.
Висоцкьий уточнив, що 86% зернових і олійних з України наразі експортуються морем через порти Одеси і Дунайський регіон, 11% — залізничним транспортом і лише 2-3% — автомобільним транспортом.
«Але ми є великим експортером і виробником яблучного соку, томатної пасти, м'ясної продукції, яєць, хлібобулочної продукції. Дуже часто покупцями є Німеччина чи Нідерланди», — сказав він, зазначивши, що саме ця продукція прямує автотранспортом через західний кордон, що дає можливість зберігати конкурентність на європейському ринку.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Україна з початку вересня експортувала альтернативними маршрутами 630 тис. т агропродукції. Це близько 40% від обсягів, які могли б експортуватися за умови повноцінної роботи логістики. У серпні цей показник становив 33%.

Війська рф здійснили чергову атаку на цивільне судноплавство в Одеській області.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на вересень 2026 року.

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

Активізація збору кукурудзи в Україні спричинить додаткове навантаження на логістику.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Україна розраховує на відкриття аграрного кластера в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу на початку 2027 року.

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.