Дезінформація про українське зерно шкодить АПК п’яти країн ЄС

Як говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», ініціаторами таких закликів зазвичай виступають політики, фермери або ж сільгоспвиробники, а загальні тези щодо невідповідності зерна вимогам адаптуються до внутрішньополітичних контекстів певних країн.

«Саме в польському інформаційному просторі з’явився термін «технічне зерно», який начебто був вигаданий компаніями, котрі завозили зерно з України задля уникнення перевірок та очікувань на польсько-українському кордоні. Водночас у маніпулюванні темою зерна проглядається чіткий політичний підтекст, оскільки вже наприкінці 2023 року в Польщі відбудуться вибори», — пояснюють експерти. 

І додають, що в Словаччині, де 30 вересня відбудуться дострокові парламентські вибори, також склалась ситуація, коли вже почалась передвиборча кампанія, а тема українського зерна потрапила до порядку денного. 

Водночас у Болгарії меседжі про неякісне українське зерно є менш поширеними, натомість домінують твердження, що імпорт української пшениці спричиняє залежування значної частини болгарського врожаю 2022 року на складах, інформують в УКАБ.

«У Румунії тема українського зерна є однією зі складових поширення антиєвропейських настроїв серед населення. При цьому в Угорщині хоч в соціальних мережах майже й не спостерігається дезінформаційна активність, однак деякі національні рухи також підхопили антиєвропейські тези», — додають в асоціації. 

В УКАБ підкреслили, що будь-які інформаційні маніпуляції щодо українського зерна, перш за все, шкодять як репутації українських аграріїв, так і місцевим сільгоспвиробникам у країнах ЄС, що мають давно налагоджену співпрацю з Україною. 

«Дезінформація та фейки не можуть вирішити проблеми східноєвропейських держав щодо ціноутворення на зернових ринках, натомість лише заохочують конфлікти всередині країн між виробниками та переробниками», — підсумували в асоціації.