Як говориться в повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», про готовність ухвалення такого рішення нещодавно заявило Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, мотивуючись тим, що це має стимулювати розвиток вітчизняної хімічної промисловості.
Представники агросектору закликали Кабмін та Президента не допустити ухвалення Мінекономіки даного рішення, оскільки подібні обмеження загрожують подорожчанням добрив та посиленням монополії на вітчизняному ринку, а також запровадженням санкцій у відповідь від країн-торгових партнерів України.
За словами генерального директора УКАБ Романа Сластьона, введення квот — це корупційна схема, яку зараз намагаються протягнути в правове поле й покласти ще більший фінансовий тягар на плечі аграріїв, адже ще з 2014 року в країні вже діють антидемпінгові мита, які забезпечують надприбутки хімічної промисловості.
«Зараз аграрії сплачують на 30% вищу ціну за добрива, ніж вона є на світовому ринку. Проте цих обмежень представникам монополіста замало, і вони хочуть додати ще квоти, щоб самим їх використовувати та диктувати умови на ринку. Агровиробників хочуть позбавити можливості купувати добрива за нижчими цінами та мати вільну конкуренцію. Повний контроль над ринком добрив, викачування грошей з кишень аграріїв, які в цьому році потерпають від посухи та заморозків, — ось що нас чекає при введенні квот. Ми не можемо цього допустити, бо буде повна монополізація ринку добрив. Аграрії готові відстоювати свої права за конкурентний ринок!» — прокоментував Роман Сластьон.
На думку агровиробників, введення квот на поставки добрив є неприпустимим, оскільки це призведе до різкого стрибка цін на них і, як наслідок, великих збитків аграріїв задля збагачення групи компаній Ostchem Дмитра Фірташа, який володіє основними заводами з виробництва азотних добрив в Україні.
Голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун звернувся до влади з проханням захистити інтереси простих аграріїв, які під час пандемії змушені виходити на багатолюдний протест, щоб їх голос був почутий.
«Шановні чиновники, звертаюсь до вас від імені аграріїв, звичайних українців: ми не дамо вам вводити монополію», — зазначив Андрій Дикун.
Представники агросектору наголосили, що вони хочуть мати право купувати добрива за доступною ціною та вибирати, в кого це робити, зберігаючи розумну конкуренцію на ринку.
«Сьогодні ми продаємо своє збіжжя за ринковими цінами, конкуруємо з усім світом. Ми не проти вітчизняного виробника добрив, ми всі проінвестували в свій бізнес, в техніку, технологію і конкуруємо. Тому я вважаю, що сьогодні потрібно ліквідувати монополію на ринку добрив в Україні. На сьогодні я купив 60% добрив іноземного виробництва, тому що вони більш якісні. Я готовий купувати вітчизняне добриво, якщо воно буде відповідної якості, а не переплачувати незрозуміло за що», — відмітив аграрій Олег Левінський.
По закінченню протесту представники аграрних асоціацій передали звернення до Президента з проханням: взяти ситуацію під свій особистий контроль; забезпечити об'єктивний і неупереджений розгляд питання стосовно обґрунтованості та доцільності введення квот на імпорт мінеральних добрив; посилити роботу всіх державних органів щодо виконання рішення АМКУ про демонополізацію хімічної галузі шляхом примусового поділу групи компанії Ostchem.
В УКАБ нагадали, що саме за заявою ГК Ostchem у серпні 2019 року Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (МКМТ) розпочато розслідування щодо нібито сплеску імпорту добрив в Україну за період 2016-2019 рр., який завдав непоправної шкоди вітчизняному хімпрому. Безпосередньо розслідування проводити доручили Мінекономіки, яке тиждень тому заявило про намір ввести квоти на імпорт.
«Але мотивація міністерства особливо незрозуміла, адже ГК Ostchem Дмитра Фірташа ще минулого року Антимонопольний комітет України визнав монополістом, який зловживає своїм монопольним становищем. Було встановлено, що Ostchem реалізовував добрива в Україні за значно завищеними цінами. Так, в Україні вартість добрив перевищувала світові ціни на 50%, а то і 100%», — підкреслили в УКАБ.
Тому аграрії закликають вжити дієвих заходів щодо недопущення запровадження штучних перешкод у вигляді спеціальних квот або інших механізмів обмеження ринку, які по суті зашкодять аграріям, адже значно збільшать їх витрати, знизять обсяги аграрного виробництва та вартість сільськогосподарських земель, збагатять і посилять вплив на українську політику і економіку монопольних структур.
Ініціаторами акції виступили асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», ГО «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнський конгрес фермерів», об'єднання «Агро-продовольча рада».

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом у січні – червні 2026 року збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року на $847 млн (+11%) і становив $8,55 млрд.

Експорт аграрної продукції з України у серпні поточнонго року складе лише 1,4-1,5 млн т.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.

Питання відновлення логістики українського експорту після загострення ситуації навколо морських портів перебуває на особистому контролі Президента України та прем’єр-міністра.

Президент Володимир Зеленський заявив, що росія блокуватиме морський шлях для транспортування агропродукції.

Україна станом на початок липня активно використовує тарифні квоти на експорт агропродовольчої продукції до Європейського Союзу.

Відновлення тарифних квот між ЄС і Україною та суттєве падіння цін у молочному секторі призвели до різкого скорочення експорту цієї продукції.