Як говориться в повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», про готовність ухвалення такого рішення нещодавно заявило Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, мотивуючись тим, що це має стимулювати розвиток вітчизняної хімічної промисловості.
Представники агросектору закликали Кабмін та Президента не допустити ухвалення Мінекономіки даного рішення, оскільки подібні обмеження загрожують подорожчанням добрив та посиленням монополії на вітчизняному ринку, а також запровадженням санкцій у відповідь від країн-торгових партнерів України.
За словами генерального директора УКАБ Романа Сластьона, введення квот — це корупційна схема, яку зараз намагаються протягнути в правове поле й покласти ще більший фінансовий тягар на плечі аграріїв, адже ще з 2014 року в країні вже діють антидемпінгові мита, які забезпечують надприбутки хімічної промисловості.
«Зараз аграрії сплачують на 30% вищу ціну за добрива, ніж вона є на світовому ринку. Проте цих обмежень представникам монополіста замало, і вони хочуть додати ще квоти, щоб самим їх використовувати та диктувати умови на ринку. Агровиробників хочуть позбавити можливості купувати добрива за нижчими цінами та мати вільну конкуренцію. Повний контроль над ринком добрив, викачування грошей з кишень аграріїв, які в цьому році потерпають від посухи та заморозків, — ось що нас чекає при введенні квот. Ми не можемо цього допустити, бо буде повна монополізація ринку добрив. Аграрії готові відстоювати свої права за конкурентний ринок!» — прокоментував Роман Сластьон.
На думку агровиробників, введення квот на поставки добрив є неприпустимим, оскільки це призведе до різкого стрибка цін на них і, як наслідок, великих збитків аграріїв задля збагачення групи компаній Ostchem Дмитра Фірташа, який володіє основними заводами з виробництва азотних добрив в Україні.
Голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун звернувся до влади з проханням захистити інтереси простих аграріїв, які під час пандемії змушені виходити на багатолюдний протест, щоб їх голос був почутий.
«Шановні чиновники, звертаюсь до вас від імені аграріїв, звичайних українців: ми не дамо вам вводити монополію», — зазначив Андрій Дикун.
Представники агросектору наголосили, що вони хочуть мати право купувати добрива за доступною ціною та вибирати, в кого це робити, зберігаючи розумну конкуренцію на ринку.
«Сьогодні ми продаємо своє збіжжя за ринковими цінами, конкуруємо з усім світом. Ми не проти вітчизняного виробника добрив, ми всі проінвестували в свій бізнес, в техніку, технологію і конкуруємо. Тому я вважаю, що сьогодні потрібно ліквідувати монополію на ринку добрив в Україні. На сьогодні я купив 60% добрив іноземного виробництва, тому що вони більш якісні. Я готовий купувати вітчизняне добриво, якщо воно буде відповідної якості, а не переплачувати незрозуміло за що», — відмітив аграрій Олег Левінський.
По закінченню протесту представники аграрних асоціацій передали звернення до Президента з проханням: взяти ситуацію під свій особистий контроль; забезпечити об'єктивний і неупереджений розгляд питання стосовно обґрунтованості та доцільності введення квот на імпорт мінеральних добрив; посилити роботу всіх державних органів щодо виконання рішення АМКУ про демонополізацію хімічної галузі шляхом примусового поділу групи компанії Ostchem.
В УКАБ нагадали, що саме за заявою ГК Ostchem у серпні 2019 року Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (МКМТ) розпочато розслідування щодо нібито сплеску імпорту добрив в Україну за період 2016-2019 рр., який завдав непоправної шкоди вітчизняному хімпрому. Безпосередньо розслідування проводити доручили Мінекономіки, яке тиждень тому заявило про намір ввести квоти на імпорт.
«Але мотивація міністерства особливо незрозуміла, адже ГК Ostchem Дмитра Фірташа ще минулого року Антимонопольний комітет України визнав монополістом, який зловживає своїм монопольним становищем. Було встановлено, що Ostchem реалізовував добрива в Україні за значно завищеними цінами. Так, в Україні вартість добрив перевищувала світові ціни на 50%, а то і 100%», — підкреслили в УКАБ.
Тому аграрії закликають вжити дієвих заходів щодо недопущення запровадження штучних перешкод у вигляді спеціальних квот або інших механізмів обмеження ринку, які по суті зашкодять аграріям, адже значно збільшать їх витрати, знизять обсяги аграрного виробництва та вартість сільськогосподарських земель, збагатять і посилять вплив на українську політику і економіку монопольних структур.
Ініціаторами акції виступили асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», ГО «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнський конгрес фермерів», об'єднання «Агро-продовольча рада».

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

Зростання вартості дизельного пального на 72% від початку року збільшило витрати на виробництво зернових та олійних культур щонайменше на 7–8%.

В Уманському районі Черкащини зосереджена значна кількість агропідприємств, різних за розміром і підходами до виробництва. Одним із провідних у регіоні є ФГ «Хорста», яке вирізняється тим, що впроваджує передові агрономічні практики, вирощує гарні врожаї та засіває цукровими буряками найбільші в районі площі. Поряд із рослинництвом господарство розвиває птахівництво, утримуючи понад 70 тис. голів птиці.

Президент України Володимир Зеленський домовився з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом про посилення зусиль для відкриття зернового коридору в Чорному морі.

Загальне виробництво молока в Україні 2026 року зменшується. Це відбувається насамперед через скорочення надоїв у господарствах населення, промислові ж підприємства нарощують обсяги та забезпечують більшу частину постачань молока.

Посівна озимих культур в Україні станом на 27 жовтня 2026 року фактично виходить на завершальну стадію — засіяно 5,35 млн га, або 84,7% прогнозованих площ.

Європейська комісія (DG AGRI) оприлюднила обсяги виданих ліцензій на постачання окремих (квотованих) видів молокопродуктів на листопад 2026 року в межах наявних квот (TRQs), переглянутих у жовтні 2025 року.

Верховна Рада отримала підписаний Президентом України закон «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (5018-IX, законопроєкт №12384).

Україна обговорює з Туреччиною, Індією та Єгиптом можливість відновлення безпечного судноплавства в Чорному морі для експорту аграрної продукції. Серед пропозицій — гарантувати безпеку суден під прапорами цих країн, які заходили б як в українські, так і в російські порти.

Через закриття логістичних морських перевезень від Мінагрополітики подали звернення до уряду щодо перегляду квот у бік збільшення за деякими видами продукції. Його досить швидко підписав Прем’єр-міністр України, але сьогодні цей процес досить складний, і у міністерстві хочуть спробувати змінити систему адміністрування.

Компанія «Ерідон» відзначає 33-річчя та представляє нові банківські партнерські програми для українських агровиробників. Програми передбачають фінансування придбання добрив, насіння та засобів захисту рослин зі ставкою 0,01% у пільговий період.