Німеччина, один із великих європейських споживачів сої для кормової промисловості, посилює вимоги до простежуваності та підтвердження походження імпортної сировини.
Згідно з даними Німецької асоціації виробників кормів (DVT), соя з підтвердженим сталим походженням та без вирубки лісів (EUDR) уже стала важливою частиною ланцюгів постачання німецьких виробників комбікормів, пише «УкрАгроКонсалт».
Зазначається, що у 2024/25 МР Німеччина імпортувала 2,4 млн т соєвих бобів, з яких 1,7 млн т надійшло зі США, а близько 0,2 млн т — з України. Крім того, країна закупила 1,6 млн т соєвого шроту, зокрема 1,2 млн т із Південної Америки та 0,3 млн т з Індії.
Одночасно кормова промисловість Німеччини швидко переходить від звичайної сертифікації до детальної простежуваності товарних потоків. Якщо у 2023 році лише 35% опитаних учасників ринку могли надати інформацію про використовувані моделі контролю ланцюгів постачання сої, то у 2024–2025 роках їхня частка зросла до 88%. Одним із факторів стало запровадження обов’язкового додаткового модуля QS SojaPlus.
За оцінкою DVT, близько 90% соєвого шроту, який сьогодні використовується в Німеччині, вже походить із територій, де не відбувалося вирубки лісів відповідно до критеріїв Регламенту ЄС щодо запобігання знелісненню (EUDR). При цьому вимоги до сталості кормової сировини та прозорості її походження надалі посилюватимуться під впливом європейського законодавства та вимог покупців.
Для українських експортерів це означає, що доступ до німецького та ширшого ринку ЄС дедалі більше залежатиме не лише від ціни та якості сої, а й від можливості підтвердити її походження та простежити весь ланцюг постачання. Зважаючи на те, що Німеччина вже закуповує близько 200 тис. т української сої на рік, відповідність новим вимогам може стати важливим фактором збереження позицій України на цьому ринку, вважають аналітики.

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Україна не може погодитися на модель членства в Євросоюзі, яка б назавжди обмежувала продаж певних харчових продуктів на територію блоку.

Україна переходить від гармонізації законодавства до практичного впровадження європейських стандартів благополуччя сільськогосподарських тварин.

Німецька броварня Wolters у Брауншвейгу, яка працювала майже 400 років, припинить виробництво наприкінці 2026 року.

Аграрії Сумської області станом на 1 жовтня обмолотили 229,7 тис. га зернових і зернобобових культур. Загальний намолот становить 1 439 тис. т зерна.

Український ринок сої у 2025/26 МР змістився від експорту сировини до внутрішньої переробки. Скорочення врожаю та 10% експортне мито майже вдвічі зменшили експорт сої, тоді як переробка досягла рекордного рівня.

Українська зернова асоціація (УЗА) закликає Верховну Раду України та уряд невідкладно скасувати 10% експортне мито на сою та ріпак.

Україна за вісім місяців 2026 року імпортувала 26,9 тис. т свинини — у 1,8 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Вартість імпорту зросла у 1,7 раза — до $65,1 млн.

Кабінет Міністрів України запускає експериментальний проєкт із впровадження механізму належної перевірки сільськогосподарської продукції, яка експортується до держав-членів ЄС, на виконання вимог Регламенту щодо знеліснення (EUDR).

Європейська комісія (ЄК) оприлюднила новий пакет спрощеннь до Регламенту ЄС про вирубування лісів (EUDR).