Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за фінансової підтримки Японії надасть українськім фермерам (земельні угіддя яких не перевищують 50 га) насіння озимих та ярих культур.
Підтримка спрямована на задоволення виробничих потреб під урожай 2023 року, говориться у повідомленні ФАО.
«Кожен відібраний отримувач допомоги отримає по 2 тис. кг насіння озимої пшениці, що надаватиметься фасованим по 50 кг. Загалом допомога буде надана 1500 фермерам із таких областей: Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська та Харківська», — уточнюється у повідомленні.
Для отримання допомоги від ФАО необхідно зареєструватися через Google-форму та завантажити сертифікат через форму, що підтверджує реєстрацію в Державному аграрному реєстрі (ДАР).
Кінцевий термін подання заявки: 4 вересня 2022 року, 23:59 за київським часом.
Відбір буде здійснюватися за такими критеріями:
«Перевага надаватиметься фермерам, які мають документально підтверджені збитки, завдані внаслідок бойових дій. Насіння потрібно буде самостійно забрати зі складів, визначених ФАО на території кожної області», — додали у ФАО.
Не зможуть претендувати на допомогу:
«Зверніть увагу, що подання заявки не є гарантією отримання допомоги. Усі заявки будуть проаналізовані та відібрані відповідно до вищезазначених критеріїв. Відібрані отримувачі допомоги будуть проінформовані додатково (телефоном та/або електронною поштою)», — підсумували в організації.
З питаннями і відгуками можна звернутися за телефоном гарячої лінії: +38 099 090 7582; +38 068 318 0943 або за електронною поштою: [email protected]

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Tekom Agro Group розпочала посівну кампанію озимого ріпаку під урожай 2027 року.

Група компаній «Агрейн» розпочала посівну кампанію озимого ріпаку під урожай 2027 року.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Світові ціни на продовольство у липні 2026 року зросли на тлі спеки, енергетичних ризиків і геополітичної напруженості. Найбільше подорожчали зернові, рослинні олії та цукор.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

Світові ціни на продовольство можуть знову почати зростати вже до кінця року через воєнні конфлікти, подорожчання енергоносіїв та вплив Ель-Ніньйо.

Рівень голоду в світі у 2025 році знижувався третій рік поспіль. Водночас досягнути Цілі сталого розвитку ООН щодо ліквідації голоду до 2030 року за нинішніх темпів навряд чи вдасться.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Україна у жовтні 2026 року передасть на зберігання до Глобального насіннєвого сховища Шпіцбергена понад 1000 зразків насіння зернових і кормових культур, серед яких кукурудза, бобові, гречка та жито.