Така ситуація виникла через дефіцит вагонів-зерновозів, недостатність тягового складу, їхній неналежний технічний стан та на фоні посилення контролю за автоперевізниками, повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Як відмічають експерти, восени щомісяця до 1 млн т зерна не вивозиться з елеваторів, через що компанії зазнають додаткових витрат на зберігання зерна на рівні 100 млн грн.
Через невчасне відвантаження зерна під загрозою опинилися виконання експортних контрактів та репутація компаній, що загрожує втратою ринків та штрафними санкціями за прострочення поставок. У той же час, переповненість елеваторів гальмує збиральну кампанію, оскільки за відсутності вільних потужностей зі зберігання сільгоспвиробники часто вимушені призупиняти збір урожаю.
За словами генерального директора УКАБ Тараса Висоцького, для забезпечення подальшого розвитку агросектору та збереження позицій України на міжнародних ринках зерна необхідні термінові інвестиції у відповідну залізничну інфраструктуру, оновлення та нарощення парку локомотивів і зерновозів.
«Нинішній парк вагонів-зерновозів і локомотивів та їхня модель функціонування залишились у спадок з радянських часів і не можуть забезпечити сучасні потреби аграріїв. Так, у 1991 році виробництво зерна в Україні становило 38 млн т. Воно використовувалося переважно для потреб внутрішнього ринку. Сьогодні тільки на експорт планується відправити 40 млн т. Додаткові 100 млн грн, що будуть витрачені аграріями восени на зберігання, можна було б інвестувати у будівництво елеватора потужністю 27 тис. т або закупити 80 вагонів зерновозів», — підсумував Тарас Висоцький.
Для довідки: нагадаємо, українським аграріям для перевезення 40 млн т зерна необхідно мінімум 16 тис. залізничних вагонів. На сьогодні «на колесах» є 7,5 тис.

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Через цілеспрямовані атаки ворога на розподільчі центри та втрати значних обсягів продукції ситуація в продуктових мережах дійсно складна. Але водночас на сьогодні наявних потужностей із виробництва продукції в Україні достатньо для того, щоб закрити внутрішнє споживання.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

З 1 по 18 серпня було експортовано 900 тис. т агропродукції. Це становить 31% від того, що можна було би експортувати в разі вільного доступу до портів Великої Одеси.

За останній тиждень — з 14 по 20 серпня — аграрному сектору відповідно до фінансування аграріїв за програмою «5-7-9%» було видано додатково 3,5 млрд грн кредитів. Пільговим кредитуванням під посівну скористалося 11 943 суб'єкти.

Уявімо типову ситуацію. Український експортер відвантажує партію соєвого шроту нідерландському покупцю. Контракт підписаний, документи в порядку, аналізи з акредитованої лабораторії на руках. На в’їзді в порт призначення партію зупиняє додатковий аудит на афлатоксин B1. Покупець перевіряє історію постачальника в GMP+ Company Database і не знаходить запису. Партія йде на даунгрейд: замість кормового каналу її продають у технічну переробку, з втратою кількох сотень доларів на тонні. Репутаційна шкода триватиме два-три сезони, поки трейдер відновлюватиме довіру.

Фермерське господарство «Інтер-Агро-База» має в обробітку 5,6 тис. га в Чернігівській області. З початку війни підприємству вдалося дещо розширити земельний банк, проте планують «дорости» до 8 тис. га.

В умовах нестабільної економіки довіра банків залишається важливою складовою ведення бізнесу в Україні. Надійним партнером компанії «Прометей» залишається «ОТП Лізинг».