Така ситуація виникла через дефіцит вагонів-зерновозів, недостатність тягового складу, їхній неналежний технічний стан та на фоні посилення контролю за автоперевізниками, повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Як відмічають експерти, восени щомісяця до 1 млн т зерна не вивозиться з елеваторів, через що компанії зазнають додаткових витрат на зберігання зерна на рівні 100 млн грн.
Через невчасне відвантаження зерна під загрозою опинилися виконання експортних контрактів та репутація компаній, що загрожує втратою ринків та штрафними санкціями за прострочення поставок. У той же час, переповненість елеваторів гальмує збиральну кампанію, оскільки за відсутності вільних потужностей зі зберігання сільгоспвиробники часто вимушені призупиняти збір урожаю.
За словами генерального директора УКАБ Тараса Висоцького, для забезпечення подальшого розвитку агросектору та збереження позицій України на міжнародних ринках зерна необхідні термінові інвестиції у відповідну залізничну інфраструктуру, оновлення та нарощення парку локомотивів і зерновозів.
«Нинішній парк вагонів-зерновозів і локомотивів та їхня модель функціонування залишились у спадок з радянських часів і не можуть забезпечити сучасні потреби аграріїв. Так, у 1991 році виробництво зерна в Україні становило 38 млн т. Воно використовувалося переважно для потреб внутрішнього ринку. Сьогодні тільки на експорт планується відправити 40 млн т. Додаткові 100 млн грн, що будуть витрачені аграріями восени на зберігання, можна було б інвестувати у будівництво елеватора потужністю 27 тис. т або закупити 80 вагонів зерновозів», — підсумував Тарас Висоцький.
Для довідки: нагадаємо, українським аграріям для перевезення 40 млн т зерна необхідно мінімум 16 тис. залізничних вагонів. На сьогодні «на колесах» є 7,5 тис.

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

Україна може допомогти Євросоюзу перейти від реагування на продовольчі кризи у світі до знаходження шляхів вирішення цих криз.

Аграрний сектор України технологічно змінюється, тому трансформується попит на фахівців та їхні компетентності.

Україна звернулась до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів з проханням надати $1,5–2 млрд для компенсації додаткових витрат на експорт зерна через балтійські порти.

Сертифікований елеваторний комплекс із потужністю підлогового зберігання до 10 тис. т виставили на продаж у Полтавській області.

Для забезпечення стійкості та подальшого розвитку агробізнесу, зокрема органічного сектору, ключовими залишаються логістика, енергозабезпечення, людський ресурс, доступ до фінансування та відновлення.

Україна за 8 місяців 2026 року відправила на експорт 29,81 тис. т меду на $69 млн.

Сільгоспвиробники України станом на 22 вересня 2026 року засіяли озимими культурами 1,70 млн га, або 26,9% прогнозованих площ.

Елеватор агрохолдингу Prometey у Миколаєві зазнав значних руйнувань унаслідок атаки російського реактивного дрона 9 вересня.

Фермерське господарство «Інтер-Агро-База» має в обробітку 5,6 тис. га в Чернігівській області. З початку війни підприємству вдалося дещо розширити земельний банк, проте планують «дорости» до 8 тис. га.

В умовах нестабільної економіки довіра банків залишається важливою складовою ведення бізнесу в Україні. Надійним партнером компанії «Прометей» залишається «ОТП Лізинг».