Китай послабив обмеження на імпорт російської пшениці, що може вирішити проблеми продовольчої безпеки у другій за величиною економіці світу та послабити вплив західних санкцій на росію.
Про це пише CNN.
Рішення дозволити імпорт пшениці з усіх регіонів pф було прийнято під час візиту президента росії путіна до Пекіна на початку лютого, але деталі були оприлюднені митною адміністрацією Китаю лише наприкінці місяця.
«Росія є найбільшим у світі виробником пшениці. Раніше Китай обмежував імпорт пшениці з рф через занепокоєння щодо наявності в деяких частинах країни хвороби, яка може спричинити серйозну втрату врожаю пшениці та інших культур.
Китай відмовився засудити напад росії на Україну, натомість закликає сторони до «стриманості» та звинувачує Сполучені Штати у «розпалюванні вогню» в регіоні», — йдеться в матеріалі.
Дана угода, за словами експертів, допомагає Пекіну забезпечувати постачання продовольства в той час, коли світові ціни на продукти харчування вже наблизилися до 10-річного максимуму. Ф'ючерси на пшеницю підскочили приблизно на 5% на Чиказькій товарній біржі 24 лютого, коли росія напала на Україну, оскільки на дві країни припадає близько третини світових поставок.
«Продовольча безпека є ключовим пріоритетом для президента Китаю Сі Цзіньпіна, який закликав збільшити сільськогосподарське виробництво та диверсифікувати імпорт. Угода також надає росії безпечного покупця в той час, коли експорт до інших країн може бути ускладнений фінансовими санкціями або іншими порушеннями, — пишуть в CNN.
Аналітики очікують, що російські товари та сировину будуть «переспрямовані до Китаю», якщо попит з боку решти світу значно впаде через подальшу ескалацію геополітичної напруженості. Але таке рішення Китаю засуджують інші країни».

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Кабінет Міністрів України вніс зміни до правил споживання електроенергії.

Бойові дії та регулярні обстріли з боку росії призвели до втрати або пошкодження п'ятої частини хлібозаводів в Україні.

Міністерство економіки та довкілля України готує зміни до пакету підтримки бізнесу, який постраждав від війни.

Елеватор «Лебедин» на Сумщині, що входить до агрохолдингу Prometey, зазнав значних руйнувань унаслідок атаки російських безпілотників.

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.

5 серпня російські війська атакували цивільне судно Mera Queen під прапором Гвінеї-Бісау. росія продовжує терор цивільного судноплавства: внаслідок атаки загинув український моряк.

Держпродспоживслужба розпочала формування переліків підприємств і операторів, які планують експорт ячменю та гороху до Китайської Народної Республіки. До 17 серпня 2026 року необхідно надіслати до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та зберігання продукції.

росія продовжує цілеспрямовані удари по транспортній інфраструктурі, морських портах і цивільному флоту України. Інтенсивність ударів по українській портовій інфраструктурі продовжує зростати.

Державні фітосанітарні інспектори головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області завершили обстеження посівів ячменю, що вирощується з метою подальшого експорту до Китайської Народної Республіки.

Президент Володимир Зеленський заявив, що росія блокуватиме морський шлях для транспортування агропродукції.