Сума прямих збитків, нанесених інфраструктурі України під час війни, станом на січень 2024 року сягнула майже $155 млрд.
Таку оцінку прямих фізичних пошкоджень опублікувала Київська школа економіки (KSE).
«Зростання загальної суми збитків повʼязане зі збільшенням пошкоджених та зруйнованих обʼєктів інфраструктури, житлового фонду, промисловості, енергетики, сфер освіти та охорони здоровʼя», — пояснюють експерти.
На першому місці за сумою збитків залишається житловий фонд. Кількість пошкоджених та зруйнованих житлових будинків станом на січень 2024 року складає понад 250 тис. будівель. Із них — 222 тис. приватних будинків, понад 27 тис. багатоквартирних та 526 гуртожитків. Прямі збитки від руйнувань цих обʼєктів оцінюються у $58,9 млрд.
Завдані інфраструктурі збитки на початок 2024 року сягають $36,8 млрд, втрати промисловості та підприємства — вже на рівні $13,1 млрд. За останніми даними, зруйновано або пошкоджено 78 малих, середніх та великих приватних підприємств, а також 348 держпідприємств.
Через бойові дії продовжує зростати сума прямих збитків від зруйнованої інфраструктури енергетичної галузі — до $9 млрд, агропромислового комплексу — $8,7 млрд. Крім того, станом на початок цього року зросли збитки сфер ЖКГ — $4,5 млрд та охорони здоровʼя — ще на $1,4 млрд, до $3,1 млрд.
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україні було пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 160 тис. одиниць сільгосптехніки, 16 тис. одиниць комунального транспорту, 3,8 тис. закладів освіти, 1,8 тис. закладів культури, 580 адмінбудівель державного та місцевого управління, 426 лікарень, 348 релігійних установ, 50 ЦНАПів, 48 соціальних центрів, 31 інтернат, 31 торговий центр та інші обʼєкти.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Підвищення тарифів на залізничні перевезення сьогодні є одним із найболючіших питань для аграрного бізнесу. В умовах, коли морська логістика працює з постійними ризиками, саме залізниця стала одним із ключових маршрутів експорту. Тому будь-яке подорожчання перевезень автоматично збільшує собівартість українського зерна.

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

Уряд Греції оголосив про пакет підтримки для домогосподарств, підприємств і фермерів, які постраждали від нещодавніх лісових пожеж у Західній Аттиці та Беотії.

5 серпня російські війська атакували цивільне судно Mera Queen під прапором Гвінеї-Бісау. росія продовжує терор цивільного судноплавства: внаслідок атаки загинув український моряк.

Польські порти, залізниця й автомобільні переходи залишаються критично важливими для української логістики, однак не здатні повністю замінити глибоководні порти Великої Одеси.

Систематичні російські атаки на порти Великої Одеси суттєво ускладнили експорт української агропродукції, створили додатковий тиск на логістичну систему та збільшили потребу в потужностях для зберігання нового врожаю.

У ніч на вівторок, 4 серпня, росіяни вдарили по складу виробника шоколаду Millennium у Дніпрі (ТОВ «Малбі Фудс»). Частину продукції було знищено.

На Харківщині аграрії припинили обробляти близько 7,5% посівних площ через постійну загрозу атак російських FPV-дронів.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.