Сума прямих збитків, нанесених інфраструктурі України під час війни, станом на січень 2024 року сягнула майже $155 млрд.
Таку оцінку прямих фізичних пошкоджень опублікувала Київська школа економіки (KSE).
«Зростання загальної суми збитків повʼязане зі збільшенням пошкоджених та зруйнованих обʼєктів інфраструктури, житлового фонду, промисловості, енергетики, сфер освіти та охорони здоровʼя», — пояснюють експерти.
На першому місці за сумою збитків залишається житловий фонд. Кількість пошкоджених та зруйнованих житлових будинків станом на січень 2024 року складає понад 250 тис. будівель. Із них — 222 тис. приватних будинків, понад 27 тис. багатоквартирних та 526 гуртожитків. Прямі збитки від руйнувань цих обʼєктів оцінюються у $58,9 млрд.
Завдані інфраструктурі збитки на початок 2024 року сягають $36,8 млрд, втрати промисловості та підприємства — вже на рівні $13,1 млрд. За останніми даними, зруйновано або пошкоджено 78 малих, середніх та великих приватних підприємств, а також 348 держпідприємств.
Через бойові дії продовжує зростати сума прямих збитків від зруйнованої інфраструктури енергетичної галузі — до $9 млрд, агропромислового комплексу — $8,7 млрд. Крім того, станом на початок цього року зросли збитки сфер ЖКГ — $4,5 млрд та охорони здоровʼя — ще на $1,4 млрд, до $3,1 млрд.
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україні було пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 160 тис. одиниць сільгосптехніки, 16 тис. одиниць комунального транспорту, 3,8 тис. закладів освіти, 1,8 тис. закладів культури, 580 адмінбудівель державного та місцевого управління, 426 лікарень, 348 релігійних установ, 50 ЦНАПів, 48 соціальних центрів, 31 інтернат, 31 торговий центр та інші обʼєкти.

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Чистий збиток ПрАТ «Концерн Хлібпром» у третьому кварталі 2026 року склав 5,59 млн грн проти 7,23 млн грн чистого прибутку за аналогічний період минулого року.

Атаки росії в Чорному морі можуть спровокувати глобальну продовольчу кризу, яка найбільше вдарить по найбідніших країнах світу.

Агротехнологічна компанія «Сингента» і страхова компанія UNIQA презентували програму «Покрова» — страхування товарів «Сингента» від воєнних ризиків на складах українських агровиробників.

Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль сподівається, що вже найближчими тижнями можна буде досягти результату щодо експорту зерна з України та росії через Чорне море.

Бізнесу потрібно зважати не лише на виклики війни, а і на захист підприємств і технологічних рішень від промислових вибухів у ході експлуатації обладнання.

Кабінет Міністрів України пропонує оновити порядок роботи підприємств під час жовтого рівня повітряної тривоги, передбачивши додатковий час для облаштування укриттів і диференційовані вимоги до їхньої місткості.

Ціни на основні сільгоспкультури цього сезону просіли. Пшениця, кукурудза та соняшник подешевшали вдвічі. Водночас витрати на виробництво нікуди не зникли. Тож навіть за непоганої врожайності економіка вирощування більшості культур для аграріїв не складається.

Німецькі свинарські господарства продають свиней за ціною, яка не покриває витрат на виробництво.

Колишнього директора державного сільгосппідприємства на Полтавщині судитимуть за продаж зерна за цінами нижче ринкових, через що підприємство недоотримало майже 2,7 млн грн.

Директор фермерського господарства «Напорівське» (Чернігівська обл.) Григорій Ткаченко вирішив повністю ліквідувати напрям м’ясного тваринництва, щоб віддати кредити та сплатити податки.