Про це йшла мова в рамках круглого столу в AgroGeneration на тему: «Державна підтримка сільськогосподарських виробників, розподіл дотацій: позиція держави і очікування бізнесу», повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Серед таких програм: здешевлення кредитів, підтримка садівництва, тваринництва, підтримка заходів в АПК й сільгосптоваровиробників та надання кредитів фермерським господарствам. Крім того, Україна отримала €400 млн кредитних коштів від Європейського інвестиційного банку, розпорядником яких є МФУ.

Як розповів директор департаменту фінансово-кредитної політики Міністерства аграрної політики та продовольства Баграт Ахіджанов, Мінагропрод, як оператор, працює над розробкою механізму залучення цих коштів для АПК у вигляді прямої підтримки, кредитування чи кредитних гарантій. Крім того, для аграріїв залишається доступною перша черга відшкодування ПДВ.
«Коли ми прораховували бюджет, то сфокусувалися на трьох основних питаннях. По-перше, фінансова підтримка сільгоспвиробників націлена на дотації на 1 га площі. Продукт, який виробляється, має залишатися всередині країни для переробки, і третє — вироблений продукт має бути націленим на внутрішнє споживання. Це має зменшити собівартість, а в майбутньому — знизити ціну на кінцеву продукцію», — повідомив Баграт Ахіджанов.
У міністерстві визначили культури, які отримають дотації на 1 га, а саме: жито, гречка, а також кормові культури для тваринництва. Жито та гречка на 99% споживається внутрішньо, виробники цих культур мають в обробітку від 50-700 га, тому ця програма спрямована на підтримку малого та середнього бізнесу. Проте, в учасників круглого столу викликав занепокоєння порядок використання коштів та розподілення дотацій, які наразі не прописані.

«Основні параметри бюджету вже визначені, тому зараз треба зосередитися на дискусії щодо визначення прозорого механізму розподілення дотацій. На рішення Кабінету Міністрів представники агросектору мають впливати через громадські ради, звернення та круглі столи», — прокоментував генеральний директор УКАБ Тарас Висоцький.

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

Проблеми з морським експортом агропродукції можуть стимулювати розвиток переробки всередині України.

Через цілеспрямовані атаки ворога на розподільчі центри та втрати значних обсягів продукції ситуація в продуктових мережах дійсно складна. Але водночас на сьогодні наявних потужностей із виробництва продукції в Україні достатньо для того, щоб закрити внутрішнє споживання.

З 1 по 18 серпня було експортовано 900 тис. т агропродукції. Це становить 31% від того, що можна було би експортувати в разі вільного доступу до портів Великої Одеси.

За останній тиждень — з 14 по 20 серпня — аграрному сектору відповідно до фінансування аграріїв за програмою «5-7-9%» було видано додатково 3,5 млрд грн кредитів. Пільговим кредитуванням під посівну скористалося 11 943 суб'єкти.

Земля Бранденбург (Німеччина) з 2028 року втратить близько €85 млн фінансування ЄС, якщо Європейська комісія в односторонньому порядку реалізує свої плани щодо скорочення аграрних компенсаційних виплат.

Кабінет Міністрів України схвалив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки — середньостроковий фіскальний документ, що визначає засади бюджетної політики держави на наступні три роки.

Обсяг державної підтримки агросектору буде визначатися наповненням фондів, з яких виплачуються дотації.

Дані за жовтень демонструють складну, але прогнозовану ситуацію у грошово-кредитній політиці, торгівлі, фіскальному секторі й агросфері з відчутними наслідками для макроекономічної стабільності.

Через заблоковані порти Україна сьогодні не може експортувати потрібну кількість агропродукції, адже жоден інший вид транспорту не здатен справитися з такими обсягами. Наразі, з огляду на обмежену логістику, можна розглядати як варіант зменшення тоннажу експорту, переводячи його в експорт готової продукції. Але під час війни компанії не готові інвестувати в переробку.