Про це йдеться у повідомленні Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні».
«За усталеною практикою, українські банки майже не кредитують інші фінансові установи, особливо кредитні спілки, через конкуренцію в сегменті споживчих кредитів для фізичних осіб. Однак, в аграрному секторі банківські кредитні продукти та пропозиції кредитних спілок дозволяють вирішувати різні завдання та націлені на різні аудиторії. Банки кредитують великі та середні фермерські господарства, які вирощують переважно традиційні експортні культури, мають достатньо активів для передачі в заставу, а також ведуть комплексний облік. В той же час кредитні спілки надають позики малим фермерам, які працюють не лише в традиційному сегменті зернових та олійних культур, але й у плодоовочівництві, сегменті нішевих культур тощо», — пояснюють в IFC.
Часто, у цих фермерів не вистачає майна для твердої застави, або ж вони ще не досягнули кількісних параметрів, щоб відповідати мінімальним критеріям банківських кредитних продуктів.
Розвиток співпраці банків та кредитних спілок в агросекторі розпочався завдяки інструменту аграрних розписок. Зокрема, завдяки тому, що інструмент розписок дозволяє використовувати майбутній врожай як заставу і таким чином знижує ризики кредиторів при роботі з невеликими фермерами. Навесні 2019 р., черкаські фермери зацікавилися цим інструментом фінансування та звернулись із заявками до кредитної спілки «Кредит-Союзу», з якою IFC співпрацює багато років.
«Однак попит на кредитні ресурси у цей період перевищив наявну в спілці пропозицію. «Банк Альянс», який незадовго до цього також впровадив власні програми з використанням аграрних розписок, погодився обговорити можливості співпраці зі спілкою. Згодом банк розглянув заявку від «Кредит-Союзу», і в результаті сторони підписали договір кредитної лінії терміном на 2 роки», — зазначають в IFC.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Сільськогосподарські товаровиробники за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» отримали 60,23 млрд грн кредитів від початку повномасштабної війни.

Державна казначейська служба перерахувала Національній установі розвитку (НУР) 2,8 млрд грн на компенсацію відсотків і державних гарантій за програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Також у листопаді буде здійснено ще один платіж. Аграрії зможуть і надалі користуватися даною кредитною програмою.

Український агросектор щороку потребує значного оборотного капіталу на насіння, добрива, засоби захисту рослин, пальне, зберігання та логістику. Водночас традиційне банківське фінансування не повністю покриває потреби ринку, особливо, мікро-, малих і середніх агровиробників.

23 агропідприємства Київщини отримали кредити за підтримки Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві на суму понад 36,7 млн грн.

Український фермер може мати землю, техніку, досвід і перспективний урожай — але не мати достатньо коштів для своєчасного придбання насіння, добрив, пального чи засобів захисту рослин. Саме в цей момент навіть сильне господарство впирається у фінансову стелю.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent у партнерстві з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) запрошують на «Аграрну здибанку» — регіональний семінар, присвячений темам фінансування та Європейського зеленого курсу.
.jpg)
Верховна Рада України 8 жовтня 2025 року ухвалила зміни до Закону України «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві».

