Про це представники компанії та учасники програми поділилися під час прес-сніданку.
За словами керівника напряму захисту від агрономічних ризиків регіону Східна Європа компанії Syngenta Романа Хрипко, загалом у сезоні 2020 р. агровиробниками було застраховано 879 тис. га посівів. З них найбільше — 400 тис. га — склав соняшник. Близько 300 тис. га довелось на озиму пшеницю, 140 тис. га — кукурудзу, решта склали соя та ріпак.
«Попит на програму зростає навіть попри карантин. На сьогодні «МетеоЗахист» залишається найбільшим за обсягами відшкодування страховим проєктом в Україні», — говорить він.

Найбільш активно посіви від погодних факторів страхували на Сході України.
«Практично половина застрахованих площ розташована саме там, — ділиться Хрипко. — Це Харківська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська та Запорізька області. Також активні аграрії з Полтавської та Херсонської областей — тих, що знаходяться на межі між сприятливими та посушливими погодними умовами».

Він розповідає, що у поточному сезоні Центр України, східні та південні області отримали надзвичайно низький рівень опадів у період цвітіння та наливу зерна соняшнику й кукурудзи. На Сході були досить високі температури для пшениці. У деяких регіонах Заходу, а також у Запорізькій та Одеській областях, навпаки, відзначали надмірні рівні опадів.
Як наслідок — 39 % страхових полісів у 2020 р. були з відшкодуванням.

З огляду на пандемію коронавірусу програму було адаптовано до віддалених умов співпраці. Зокрема, впроваджено електронне підписання документів, яким аграрії скористалися у 60% випадків.
Іншою новинкою стало започаткування в рамках програми проєкту «ПроДобро» разом з Українською біржею благодійності. Завдяки відрахуванням аграріїв скарбничка проєкту поповнилася на 360 тис. грн.

Зміна клімату щороку чинить все більший вплив на агровиробництво. «Це змушує аграріїв шукати дієві інструменти захисту від втрат врожаю», — говорить експерт із питань агрострахування проєкту «Розвиток фінансування аграрного сектора в Європі та Центральній Азії» IFC Андрій Заріпов.
Його підтримує директор управління міжнародного страхування «PZU Україна» Альона Гальцова. «PZU Україна» є партнером програми «МетеоЗахист» від її запуску у 2016 р., і представниця компанії зазначає, що попит українських аграріїв в цілому за цей час до агрострахування зріс.
«Аграрний сектор перебуває у великій залежності від змін клімату, і з кожним роком ця залежність все більше посилюватиметься, — говорить вона. — Поточний 2020 р. продемонстрував, наскільки глобальними можуть бути зміни клімату. Ми отримали суху осінь, далі аграріїв чекала безсніжна зима та весна без опадів, яка пізніше принесла ще й заморозки. Наш помірно-континентальний клімат поступово замінюється субтропічним».
За словами експертки, аграрії розуміють, що страхування — це не спосіб отримати екстраприбуток, а фінансова парасолька від можливих збитків.
Гальцова додає, що індексне страхування нині займає близько 30% портфелю компанії.
Про більшу зацікавленість у страхуванні говорять і самі виробники.
«Агрострахування — це можливість нівелювання ризику. В 2019 р. ми отримали компенсацію по соняшнику. У 2020 р. нас суттєво зачепила засуха і ми зібрали кукурудзи втричі менше, ніж очікували. Після порівняння погодних індексів ми отримали 354 тис грн. страхових виплат, що доволі суттєво. Сюди ввійшли компенсації по кукурудзі, соняшнику і пшениці», — розповідає заступник голови СФГ «АСТРА» Роман Горобець, який приймає участь у програмі «МетеоЗахист» другий рік.
Він додає, що агровиробники часто не рахують ризики, і не повністю розуміють цінність методів управління ризиками.
«Ми не маємо можливості прорахувати виникнення температурних аномалій чи аномалій по опадах. Це в свою чергу спонукає більше звертати увагу на різні погодні сервіси, більш детально вивчати інформацію стосовно погодних спостережень. Звісно, вдалим інструментом виступає страхування», — підсумував він.
Для довідки: «МетеоЗахист» — страховий проєкт компанії Syngenta, що захищає інвестиції сільгоспвиробників, які застосовують технології компанії, від несприятливих погодних умов. Розрахунок виплат базується на врахуванні погодних індексів у найбільш критичні фази, важливі для отримання гарного врожаю: в період цвітіння і наливу зерна — залежно від нестачі опадів та надто високих температур, у період збирання — залежно від надмірних опадів.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з представниками аграрного бізнесу, страхових компаній та профільних відомств працює над додатковими механізмами страхового захисту портової логістики й агропродукції від воєнних ризиків.

Попри воєнний дисконт, дефіцит кадрів, кліматичні зміни та значну регіональну диференціацію врожайності, прибутковість українського агросектору у 2025 році стабілізувалася на рівні попереднього сезону.

Українським підприємцям варто активніше користуватися державною програмою страхування воєнних ризиків, оскільки поточна низька кількість заявок не дозволить збільшити її фінансування у державному бюджеті на 2027 рік.

Уряд спростив для підприємств-учасників програми страхування воєнних ризиків процедуру підтвердження збитків за зруйноване майно та збільшив термін подання заявок на компенсацію страхових премій.

Міжнародна агротехнологічна компанія «Сингента» у межах партнерства надала двом фіналістам цьогорічного конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН» сертифікат на безкоштовний річний доступ до повної версії Cropwise Operations (CWO).

Отримання стабільних урожаїв починається з контролю підземного горизонту, де приховану, але критичну небезпеку становлять дротяники (Elateridae) та несправжні дротяники (Tenebrionidae). Ці фітофаги є однією з найскладніших проблем для просапних і зернових культур, оскільки їхня шкодочинність починається з моменту висіву насіння. Неможливість візуального моніторингу в режимі реального часу робить захист від личинок коваликів та чорнишів стратегічним завданням.

Бути на крок попереду для аграріїв сьогодні не необхідність, а обов’язкова реальність, адже для підвищення продуктивності, зниження витрат та зміцнення стійкості потрібно рухатися далі традиційних підходів та будувати бізнес на основі точних даних.

